П В С Ч П С Н
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
10
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
 

Габріеле Кубі: накидання «гендерної рівності» – це культурне перепрограмування суспільства

 

Перебуваючи з візитом у Хорватії, пані Габріеле Кубі, авторка, яка перша забила тривогу про шкідливий уплив на дітей книг про Гаррі Поттера, соціолог, яка одна з перших звернула увагу на небезпеку гендерних ідеологій, дала інтерв’ю хорватському інтернет-виданню «Dnevno.hr». Пропонуємо до уваги наших читачів переклад українською цього інтерв’ю.

 

Головною темою Ваших книг є глобальна сексуальна революція. Чому у багатьох країнах сексуальне виховання приховують під назвою «медичне виховання» або «охорона здоров’я»? Що це – фальшива вивіска, прихований напад?

 

Програма сексуального виховання є частиною набагато ширшої реальності. Це частина процесу запровадження «гендерної рівності», тобто накидання нової ідеології і культурного перепрограмування. Система освіти – це тільки одна частина цієї загальної атаки. Друга частина цього агресивного плану – дерегуляція сексуальних норм людства. «Все вам дозволено, не існує ні добра, ні зла» – це головна ідеологія цього проекту.

 

У цей спосіб прагнуть змінити культурні цінності. А якщо хтось прагне ці зміни зробити дійсно радикальними і тривалими – об’єктом їх зусиль мають бути наймолодші. Властиво саме це й відбувається, коли запроваджують завчасне і ліберальне сексуальне виховання. Це все йде з верхів ООН, Європейського Союзу, а на місцях здійснюється через уряди країн.

 

Якщо ж поглянемо на концепцію цієї культурної революції, то можемо зауважити, що її провідники використовують слова і поняття, витягнені з контексту і перекручені. Німецький Уряд такий спосіб риторики використовує вже сорок років. Так, наприклад, організацію, яка пропагує аборти, названо «Міжнародний центр планування сім’ї», а цілком зрозуміло, що пропаганда абортів та планування сім’ї – це речі, які не мають жодного зв’язку між собою. Насправді тут йдеться про напад, прикритий фальшивими вивісками.

 

Наразі спостерігаємо великий педофільний скандал у Великобританії, де різні адвокати, борці за права людини борються за легалізацію сексуальних контактів з 13 років життя…

 

Так, це виглядає неймовірно, але, на жаль, це факт. Сьогодні спостерігаємо активність педофільного лобі, яке прагне укинути кримінальної відповідальності за педофілію. У Німеччині ми також стикаємося з реальністю, коли в Партії зелених існує дуже сильна фракція, яка домагається легалізації педофілії. Це приховується під лозунгом так званого «домовленого сексуального контакту між генераціями», і вже роками цю ідею крок за кроком пропихають на законодавчому рівні. Це – надзвичайно небезпечний процес.

 

Чверть дітей до певного часу не є утверджена у своїй сексуальній ідентичності, вона утверджується та розвивається під упливом виховання та оточення. Більша частина цих дітей, при нормальному вихованні й при відповідному впливі оточення, розвиваються в середовищі нормальних гетеросексуальних осіб. Але невеличка частина таких дітей, потрапивши під негативний вплив, виростають гомосексуальними. Думаю, що не можна через неадекватне сексуальне виховання схиляти дітей до гомосексуальної орієнтації.

 

Багато спеціалістів виражають переконання, що останні кілька десятиліть психіатричні підручники і довідники намагаються виставити ненормальне нормальним, а нормальне – ненормальним. На Вашу думку, це якась гра фармакологічного лобі чи тут є інші причини?

 

Властиво це, по-перше, стосується сексуальних викривлень. Так, наприклад, гомосексуальні відносини ще донедавна були заборонені на законодавчому рівні у більшості країн. Причиною такої заборони буле те, що суспільство вважало такі відносини поганими та недопустимими і тому не дозволяло їх. А всього за кілька десятиліть ми отримали концепцію гомосексуальних «сімей». У цей спосіб було практично знищено традиційне визначення сім’ї, як союзу чоловіка і жінки, які покликанні дати суспільству нових членів через дітородження.

 

На цьому тлі є дуже цікавим розвиток, який призвів до виникнення терміну «гомофобія». У психіатрії «фобія» означає стан «невротичного страху» і «анксіозності». Такі особи мусіли би проходити терапію. На основі чого запроваджується такий діагноз? Чому люди, які вважають, що практикування гомосексуальної поведінки не є найліпшим способом життя, отримують такі діагнози? Хіба якщо я маю логічні, раціональні та обґрунтовані погляди про негативний уплив гомосексуалізму на суспільство, то маю бути пацієнтом психіатра? Але в теперішній психіатрії пропихається саме таке трактування, що якщо я не сприймаю гомосексуальну поведінку, як добру і морально оправдану, то я мушу йти на терапію.

 

Дітей у Німеччині змалечку привчають, що сексуальне розбещення – це нормально. А для семирічних хлопчаків провадилася кампанія пропаганди толерантності. Що в майбутньому принесе такий агресивний стиль накидання суспільству вивернутих цінностей?

 

Усе це перш за все сприяє зросту кількості користувачів порнографічної продукції. Дослідження в Німеччині показало, що 20% підлітків віком від 14 до 18 років оглядають порнографічний зміст щодня. На мою думку, це показує, що така політика приводить до гіперсексуалізації суспільства і це також проглядається в тому, що сьогодні на кожному кроці ми бачимо сексуальний підтекст. Практично в кожному сучасному фільмі ми бачимо сексуальні сцени. Дітей сексуалізують з наймолодшого віку.

 

Сьогодні в Німеччині у школах дітей з восьмилітнього віку вчать про сексуальний контакт, про контрацепцію, навчають як одягати презервативи. Один з найгидкіших прикладів такого виховання, про яке довідалося суспільство, був випадок, коли вчителька в одній з німецьких шкіл примушувала восьмирічних дітей лизати презерватив, щоб відчути новий свіжий смак.

 

Сьогодні у світі існує ціла мережа таких сексуальних педагогів, які, не маючи відповідної освіти, ані професійних знань, впроваджують нову культурну. Найтрагічнішим є те, що саме такі особи задають тон у верхах ООН, міжнародних комісій з питань планування сім’ї, офісах ЄС. Те що колись було маргінальною опозицією, сьогодні є головною політичною силою на глобальному рівні.

 

Частина дослідників усе, про що ми говорили, бачить через призму суспільного інжинірингу. На їхню думку, в цей спосіб – через гіперсексуалізацію, йдеться за конструктом андрогінної, безстатевої цивілізації. Це так?

 

Концепція «гендерної рівності» властиво говорить про те, що не існує ні чоловіка, ні жінки. Хоча в реальності існує тільки дві статі – чоловіча і жіноча, концепція «гендерної рівності» старається накинути концепцію майже безмежної кількості статей. Це дійсно в результаті породить безстатеве суспільство. Найвідоміший теоретик цієї концепції американка Джудіт Батлер. Сьогодні це одна з найвідоміших філософів зі світовим ім’ям, великою кількістю нагород і впливовим статусом. Це дійсно ціль, яку й вона проголошує, – безстатеве суспільство.

 

Насправді тут йдеться про суспільний інжиніринг. Якщо ми деконструюємо нормальну гетеросексуальну сім’ю, як базову одиницю суспільства, то цим зруйнуємо фундаментальну основу людського суспільства – репродукція базована на любові. Наука сьогодення все ще стоїть на тому, що чоловік і жінка у своїй геніальності та гормональній структурі сутнісно є відмінними між собою. Тому, концепція «гендерної рівності» є абсолютним абсурдом.

 

Звідки тоді така агресивна підтримка цих ідей і величезна фінансова підтримка на їхнє поширення від найвищих інстанцій? Що стоїть за цим?

 

Дозвольте мені на Ваше запитання відповісти запитанням. Чи існує меморандум з 70-х років ХХ століття про контроль над популяцією, одним з підписантів якого є Генрі Кісінджер? У цьому меморандумі йдеться про зменшення кількості населення цілої планети і сексуальний фронт – це лише частинка цього глобального плану. Контрацепція + сексуальна дезорієнтація + аборт + стерилізація – це найпоширеніші методи скорочення популяції людей. А кожного дня ми спостерігаємо виникнення все нових і нових методів.

 

Європа вже роками перебуває в демографічній кризі. І виникає запитання: чому політика не займається цим питанням? Думаю, що тут проблеми є в дещо ширшій площині – це Новий світовий порядок.

 

Якщо дестабілізуєте сім’ю – цим ви дестабілізуєте все суспільство. Виглядає на те, що в найближчому майбутньому нас чекає ситуація, коли все менше молодих людей будут здатні бути батьками, і що управителям системи саме це й потрібно.

 

Фабіянське товариство, ще в минулому столітті передбачало прискорену сексуалізацію дітей, а також і майбутнє, в якому властиво молодь мала би стати своєрідною цивільною гвардією, яка б обороняла державу від народу, тобто від власних батьків, яким би в цей спосіб було унеможливлено бунтувати проти держави, бо це було б рівнозначно бунту проти власних дітей…

 

Якщо Ви маєте рацію, тоді, боюся, все може насправді бути далеко гіршим. Боюся навіть роздумувати про такий варіант майбутнього. Сьогодні у Франції ми спостерігаємо рух мільйонів людей, які протистоять таким ідеям, а в цьому русі присутні всі частини французької нації. У Хорватії сьогодні також спостерігаємо активізацію та солідаризацію людей, які виступають за збереження традиційної сім’ї. Таке виникнення, практично спонтанне, подібних рухів у цілій Європі дає нам надію на перемогу у битві за сім’ю.

 

Сьогодні певні сили насильно пропихають у багатьох державах так звані гомосексуальні «шлюби». Не так давно дійшло до того, що німецький міністр правосуддя Сабіне Лойтойссер-Шнаренбергер заявила, цитую: «Рівноправність мусить бути. Гомосексуальні сім’ї – це право людини. І якщо якась держава по-доброму їх не запровадить, ми маємо середники, щоб її примусити до цього». Якщо якесь право насильно накидається – то це вже тоталітаризм.

 

Як сьогодні в Німеччині народ може легально боротися проти таких ініціатив з огляду на те, що право на референдум в німців відібрали після закінчення ІІ світової війни?

 

На жаль, сьогодні дуже мало людей в Німеччині відважуються говорити про право на референдум. А ще менше про реальну загрозу, яку несуть з собою гомосексуальні «шлюби». Люди бояться етикетки – «гомофоб». Найбільша трагедія в тому, що навіть Церква в Німеччині відкрито і явно не виступає проти такого стану. Єдиний німець-єрарх, який про це відкрито говорив і противився такому стану речей – це Папа Бенедикт ХVІ. І це незважаючи на те, що його противлення викликало шалені напади. Наприклад, його промова перед дипломатичним корпусом 12.12.2012 р., в якій він те, що відбувається, назвав антропологічною революцією проти Божого Сотворення людини, викликала просто шквал критики і ненависті у світовій пресі.

 

Сьогдні ми стикаємось з поширенням антихристиянських принципів через мультфільми, поп-культуру, музику і т.п. Ви написали книгу про окультне значення «Гаррі Поттера», то запитання до Вас: чи в сучасній пропаганді антихристиянських «цінностей» не простежуються ментальне програмування, індоктринація, промивання мізків?

 

Я не знаю чи авторка книг про Гаррі Поттера включена в якісь культи чи окультні практики. Я цього не досліджувала. Усе, що я зробила, – критично прочитала її книги. З прочитаного я зробила висновок, що ці книги є частиною руху, який прагне популяризувати окультизм між дітьми. І ці книги про Гаррі Поттера є тільки частиною ширшої картини. Оскільки ці книги продавали масовими тиражами і мали величезний уплив на суспільство, то я звернула увагу саме на них. Ці книги – це спосіб пропаганди окультного серед дітей. Про це я написала книгу в 2003 році.

 

Мене, насамперед як соціолога, зацікавило чому всі говорять, що ці книги є для дітей дуже корисними. Уже після прочитання першої книги мені стало зрозуміло, що в її основу закладена дуже погана ідея. Тому я прочитала перших п’ять книг і відкрила в них зловісну структуру – після прочитання цієї книги дитина втрачає відчуття, що є зло, а що – добро, тому що в цих книгах добро і зло постійно міняються місцями.

 

Ці книги – це не традиційна казка. Адже в традиційній казці відразу знаємо хто є хто. У книгах про Гаррі Поттера ми маємо магію, чарування (пороблення) і постійну зміну добра на зло, зла на добро – для дітей це неможливо сприймати. Діти втрачають моральну орієнтацію після прочитання таких творів.

 

Після виходу моєї книги про окультний характер книг про Гаррі Поттера, я отримала листа від тодішнього кардинала Йозефа Рацінґера. У листі кардинала йшлося про те, що такі речі як книги про Гаррі Поттера руйнують християнство і душі дітей у момент їхнього розвитку.

 

Думаю, нашим читачам було б цікаво довідатися, що Ви вже як доросла людина перейшли в лоно Католицької Церкви з протестантизму…

 

Як протестантка я отримала хрещення за власним бажанням на восьмому році свого життя. У подальшому житті я не повернулася проти Бога, я – втратила з Ним зв’язок. Бога я шукала двадцять років. У 1996 році в мене була велика життєва криза, після якої я дев’ять днів провела у практично безперервній молитві. Після цього я зрозуміла, що хочу стати католичкою. У цей спосіб Бог привів мене до Католицької Церкви.

 

Ви згадали лист Папи-емерита, адресований до Вас…

 

Довший час у нас була професійна переписка. Після цього я отримала велику честь – особисто представити Святішому Отцю свою книгу «Світова сексуальна революція». Це відбулося торік 31 вересня в Римі. Тоді Святіший Отець сказав мені: «Дякую Богові за Вас, за ваші книги і Ваші промови».

 

Які, якщо не секрет, Ваші плани на майбутнє?

 

Сподіваюся, що я буду корисною для християнського опору диктатурі релятивізму. Нещодавно я відвідала Польщу, Словаччину, зараз перебуваю тут у вас, в Хорватії. Я планую і далі з викладами подорожувати Європою. Ціль цих подорожей – вказати людям на небезпеку моральної деградації, яку просувають у світі певні кола. А також через людей вплинути на посланців до Європейського парламенту, щоби проінформувати їх про небезпеку, яка десятиліттями нависає над Європою. Сьогодні мусимо оборонити Європу від нового тоталітаризму, який усе більше і активніше проявляється на європейському континенті.

 

переклад "Католицького оглядача"