//

Екзорцист Василь Пантелюк: «Біси в Донецьку і Одесі однакові»

В інтерв'ю порталу «Православні католики Одеси» відомий донецький екзорцист отець Василь Пантелюк розповів, чим відрізняються біси в різних регіонах України, з якої причини вони опановують людей і як від них захиститися.

 

— Отче Василю, скажіть, чи відрізняються люди, одержимі бісами, в Одесі і Донецьку?

— Ні. І у Донецьку, і в Одесі, і у Львові проблема одна і та ж: гріх. Гріх людини кидає в гущу духовних проблем, звідси і одержимості.

 

— До кого потрібно звертатися людям, яких опанував диявол?

— Для цього існує Христова Церква, якій Бог передав владу над нечистою силою. Церкві для лікування людей Господь також дав і відповідні засоби — молитви, мощі, освячені олії, хрест, ладан — все це руйнує силу диявола.

 

— Але ж далеко не кожна церковна людина може виганяти диявола? Навіть не кожен священик, чи не так?

— Для подібного служіння потрібно мати благословення єпископа. Будь-яка людина, що має дар екзорцизму, повинна мати письмове благословення, яке підтверджує, що вона діє від імені Церкви, а відповідно, має повноваження від Христа.

 

Якщо екзорцист приїжджає в іншу єпархію — то дозвіл двох єпископів на проведення таких молитов, свого, і місцевого.

 

— Чи має принципове значення, до якої саме Церкви належить екзорцист?

— З духовної точки зору людина, що потребує духовного лікування, може приходити і до православних, і до католицьких, і до греко-католицьких екзорцистів. Головне, щоб в екзорциста був справжній дар від Бога, бо це не людина, а Христос звільняє від бісів.



— Яким має бути приготування до процедури вигнання бісів? Що повинен робити одержимий?

— Перед власне приготуванням необхідно переконатися, що людина, якій потрібна допомога, охрещена, воцерковлена (тобто регулярно відвідує Церкву, веде духовне життя і приймає святі Таїнства), вінчана (якщо полягає в шлюбі). Це дуже важливі передумови, інакше процес вигнання бісів може бути істотно ускладнений, а звільнення від порчі або біса короткотривалим. Важливо також освятити квартиру, якщо вона ще не була раніше благословленна священиком. Потім, вже ближче до дня проведення екзорцизму, слід висповідатися, деякий час постити, звертатися до Бога з молитвами.

 

До речі, деякі дізнаються про свою одержимість вже безпосередньо під час самих молитов.

 


— Церква не втомлюється повторювати про недопустимість християнам звертатися до магів і екстрасенсів, проте, люди часто не сприймають ці поради серйозно. Наскільки такі застереження виправдані з точки зору екзорциста?

— Переважна більшість екстрасенсів є язичниками, а це означає, що під час сеансу екстрасенс фактично може звернутися до диявола. Допомоги від цього не буде, а духовний стан пацієнта стає ще гіршим. Потім дуже багато років інколи доводиться відмолювати людину. Церква застерігає про небезпеку і забороняє звертатися до ворожок, відьом і інших окультних «лікарів», але радить звертатися за допомогою лише до Бога.
Скажу, що 85% людей, які побували у ворожок і екстрасенсів, приходять в Церкву вже вражені. Чому? Через контакт з дияволом. Таку картину ми регулярно спостерігаємо. Тим більше, вони зараз легалізувалися і входять в державний каталог професій, законно відкривають салони і проводять таке згубне «лікування» людей.

 

Інколи людина може сама не знати, від якого джерела у неї сила. Людина повинна вести духовне життя щоб лікувати, і мати благословення Церкви. Використання ритуалів спіритизму, органів тварин, яєць, магнетизм Церква забороняє, наші засоби — чиста молитва, ладан, свята вода, благословення, мощі святих, ікони, які мають цілющу силу, а не кавова гуща, вуду, рейкі, сучасні види чорної і білої магії і тому подібне Молодь цікавить негативна містика, але містика позитивна — церковна — несумірно сильніша.

 

— Як ви відноситеся до передачі «Битва екстрасенсів»?

— Перш за все не забувайте, що «Битва екстрасенсів» — телевізійне шоу. Це більше шоу-бізнес, ніж містика. Але навіть в такому тлумаченні передача зайвий раз підтверджує, що диявол існує. Адже люди реально, прямо звертаються до нього, до духів, самі називають себе відьмами і тим свідчать свою вірнопідданість бісам.



— Наскільки небезпечні всілякі сатанинські символи? Адже вони в нашій країні продаються в багатьох магазинах, і багато людей навіть не підозрюють про їх дійсне значення.

— Що таке символ? Символ вказує на деяку реальність. Візьмемо, наприклад, татуювання: по Біблії — це мерзенність перед Богом. Вчора я хрестив у в'язниці людину, яка просиділа в ув'язненні 30 років, засуджена на довічне. У цього чоловіка сталося переосмислення, він прийняв Христа, дуже свідомо. Навіть у камерах чоловік пізнав істину, хоча багато років служив гріху, але навернувся. А там своя культура, символи. Але що ж йому робити зі своїми татуюваннями? Вони так і залишаться з ним на все життя після хрещення. Але сили вже мати не будуть, бо людина покаялася і навернулася від гріха.

 

Хрест — символ спасіння, з'єднання неба і землі, знак спокутування, символ Божої любові. Кожен християнин носить хрест. Подібно до цього, пентаграми можуть нести негативний заряд, навіть якщо не проводилось жодного обряду над символом.

 

Був випадок, коли жінка не практикувала, а просто читала книги по магію. Вона була вражена бісами і стала одержимою. Тобто навіть зовнішні знаки не нешкідливі. Один раз я побачив дівчину з перевернутим хрестом. На моє питання, вона відповіла, що поклоняється дияволові і просить у нього допомоги. Але це абсурд! Не можна змішувати поняття допомоги і поняття диявола — диявол людині ніколи не допоможе! Його мета — полонити людську душу, знищити її, духовно вбити. «Немов лев рикаючий, шукає кого поглинути» (1Пет.5:8).

 

— Що взагалі викликає одержимість?

— Перш за все — важкий гріх або довготривале перебування у важкому гріху. Гріх руйнує душу людини, і вона стає вразливою перед злими духами.

 

— Чи може одержимість пройти сама з часом, як, скажімо, нежить?

— Одержимість пройти може. Лише у випадку, якщо людина веде високодуховне життя. Інколи під час сповіді, або хрещення диявол залишає людину. В іншому випадку одержимість або пороблення може зняти лише церковний служитель.


Розмовляв Михайло Шелудько

 

Джерело: www.cerkva.od.ua