Для чого оголосили Рік Віри? Це не риторичне питання і заслуговує відповіді, особливо відповідно до великого очікування цієї події, яке можна спостерігати в Церкві, – говорить голова Папської Ради зі сприяння новій євангелізації. Архиєпископ Ріно Фізікелла пояснює причини рішення Святішого Отця на сторінках "L'Osservatore Romano".

Першу причину озвучив Бенедикт XVI, кажучи: "Місія Церкви, подібно як і Христа, це в основному говорити про Бога, нагадувати про Його найвищу владу, пояснювати усім, особливо християнам, які втратили свою ідентичність, право Бога на те, що належить Йому, тобто наше життя".

Це основне завдання. Недопущення до того, щоб відійшов в забуття факт, що визначає наше життя: віра. Вихід з пустелі, яка є мовчанням тих, хто не має, що сказати, щоб відновити радість віри і новий спосіб її передати.

Цей Рік звертається насамперед до всієї Церкви, щоб в умовах драматичної кризи віри, яка охоплює багатьох християн, вона могла ще раз і з новим запалом показати справжнє обличчя Христа, Який закликає йти за Ним.

Цей рік є для всіх нас, бо ми відчуваємо потребу, щоб на шляху віри, яким неустанно йдемо, дати більш чіткі свідчення і прискорити кроки, які іноді були надто повільними і стомленими. Не можуть почуватися виключеними з нього особи свідомі своєї слабкості, яка часто приймає форму байдужості і агностицизму, щоб знайти втрачений сенс і зрозуміти цінність приналежності до спільноти, справжнього антидоту для безплідного індивідуалізму нашого часу.

У будь-якому випадку в "Porta Fidei" Бенедикт XVI написав, що "двері віри завжди відкриті". Це означає, що ніхто не може почуватися виключеним або уникати питань про сенс життя чи важливих питань, що актуальні особливо в наш час, коли в результаті складної кризи помножуються питання і згасає надія. Задавати собі запитання про віру не є синонімом відчуження від світу, означає радше усвідомлення відповідальності за людську сім'ю в цей момент в історії.

Цього року молитва і роздуми легко зможуть поєднатися із розумінням віри, якого потребу та терміновість має відчувати кожен. Не може бути так, що віряни в різних сферах науки мають високу продуктивність, надаючи їм високий рівень професійної діяльності, а їхнє знання змісту віри є слабким і недостатнім. Така непростима відсутність рівноваги є перешкодою для розвитку особистості людини і унеможливлює здійснення вибору.

За матеріалами: wiara.pl