Давні традиції дипломатичної служби Ватикану нагадав Бенедикт XVI на  зустрічі зі священиками, які готуються до неї у Папській Церковній Академії. Він звернув увагу на те, що завданням дипломатів з давніх часів є передавання повідомлень влади, яку вони представляють. Ця делікатна роль вимагає від посланця вміння передавати слова вірно, з поваглю до вразливості та думок іншої сторони, але водночас ефективно.

"У цьому полягає істинна спритність дипломата, а не, як іноді помилково вважають, у хитрості чи поведінці, яка є скоріше дегенерацією дипломатичної практики. Лояльність, послідовності і глибока людяність – це принципові якості кожного представника, покликаного, шоб не лише своєю власною роботою і здібностями, але всього себе повністю віддав на служіння слову, яке не є його. Особа і діяльність дипломата Апостольської Столиці має особливі аспекти. Він є насамперед священиком, єпископом, а потім людиною, яка обрала життя у служінні Слову, що не належить йому. Він є слугою Слова Божого і як кожен священик отримав місію, яку не можна вершити неповний робочий день. Вона вимагає, щоб все його життя було відлунням дорученого йому проповідування Євангелія. І саме у цю священичу ідентичність, виразну і глибоко переживану, природно вливається специфічне завдання здонесення слова Папи, вселенськості його служіння і пастирської любові партикулярним Церквам, а також установам, які законно здійснюють владу в країнах або міжнародних організаціях".

Папа вказав на необхідність поєднання у дипломатичній службі Апостольського Престолу турботи про власне духовне життя, людських якостей і ретельної культурної формації. Він нагадав, що служба особі наступника Петра, якого Христос установив видимою основою єдності віри, дозволяє жити у постійному зв’язку з католицькістю Церкви. Папа висловив подяку нунціям, апостольським делегатам, постійним спостерігачам, а також всім, хто виконують службу в папських представництвах, розкиданих по всьому світу.

За матеріалами Radio Watykańskie