«Коли я був єпископом в Анжі, більшість священиків моєї єпархії були проти нової євангелізації, оскільки не бажали визнавати свою неспроможність, подивитися критично на результати своєї пастирської роботи», – сказав в інтерв'ю щомісячнику «Radici Cristiane» секретар Конгрегації католицької освіти архиєпископ Жан-Луї Брюге, OP, зазначивши при цьому, що дана ініціатива не має на увазі засудження колишніх методів, які використовувалися, але пов'язана з визнанням нової ситуації, в якій нині опинилася Церква, вимушена сповіщати Євангеліє секуляризованому суспільству. «Давайте жити так, як ніби небеса були порожні» – ось девіз сучасного світу, нам же необхідно знайти такі методи пастирства, з якими можна буде достукатися до людей, вже не віруючих в небеса.

За переконанням французького архиєпископа, Церкві перш за все необхідно навести ясність в ставленні віруючих людей до сучасного суспільства. Одні члени Церкви нині вважають, що сучасне суспільство – як і раніше християнське, оскільки засноване на євангельських принципах, а його цінності, як, наприклад, права людини, рівність і соціальна справедливість, виникають із християнства. З точки ж зору інших, західне суспільство настільки віддалилося від християнства, що Церква фактично покликана стати альтернативою для сучасного світу. Вирішення цієї дилеми можливо стане пріоритетом Папської Ради у справах нової євангелізації, – підкреслив архиєпископ Брюге.

Продовжуючи говорити про крах сучасної пастирської роботи, він заявив, що це явище пов'язане з байдужим або прямо ворожим відношенням багатьох пастирів до культури. Церква – це експерт в питаннях культури, проте, знаходяться священики, які не оцінюють її значущості в роботі з віруючими. Вони вважають, що культура – це щось богемне і елітарне, призначене для небагатьох, які можуть собі дозволити «бути культурними». Буде потрібно немало часу, щоб наново переконати вірних, що пастирство у сфері культури належить до єства служіння Церкви, – підкреслив французький єрарх. Але зробити це буде непросто, зважаючи на той факт, що в секулярному суспільстві релігійній культурі ще належить знайти свою нішу.

Головною ж темою інтерв'ю з другою особою Ватиканського дикастерію, який займається питаннями освіти, стало катастрофічне положення у сфері народної освіти. «Суспільство, яке відмовляється передавати власну спадщину, стає на дорогу самогубства, – сказав архиєпископ Брюге. – А першими, хто нині відмовляється від виховання, є сьогодні самі ж батьки. Про це мені говорили вчителі з шкіл моєї єпархії». Вони зазначають, що діти, які  приходять в школу, стають все більш агресивними. Це походить від нестачі виховання. Батьки йдуть шляхом найменшого опору, нічого не забороняють своїм дітям, виконують всі їх захцянки, вважаючи, що виховувати їх повинна школа. І справді, часто буває так, що діти перший раз чують «ні» лише прийшовши в школу і зіткнувшись там з елементарними вимогами порядку. Нам слід нагадати сім'ям про їхній обов'язок виховувати власних дітей. Їх необхідно цьому навчити, щоб вони пізніше могли відчувати задоволення від виконаного обов’язку.

Ще одна причина катастрофи в сфері освіти – падіння престижу професії вчителя. Колись вчитель був фігурою авторитетною, з сильною суспільною позицією, а сьогодні до його роботи відносяться із зневагою, – зазначив архиєпископ Брюге. Джерелом кризи є також зведення ролі освіти до одного лише навчання, передачі деякого обсягу знань, без виховання, без забезпечення інтегрального розвитку особи молодої людини. Тому все менше часу присвячується урокам етичного виховання, етики, а також історії, гуманітарним наукам, філософії. Ця ситуація має бути змінена, і про це постійно говорить Бенедикт XVI з самого початку свого понтифікату, – сказав секретар Ватиканської Конгрегації католицької освіти.

Джерело: sibcatholic.ru