//

Чому християнам так важко молитися?

В свій час я був пригнічений роками існуючою в церквах проблемою і вона сильно турбувала мене. Проблема полягала в наступному: чому християнам так важко молитися?

 

Писання чітко вказує нам, що відповіддю на всі питання в нашому житті є молитва з вірою. Апостол Павло пише: "Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові" (Флп. 4,6). Павло говорить нам: "Шукайте відповідь у Господа в будь-яких обставинах вашого життя. І заздалегідь дякуйте Йому за те, що Він чує вас!"

 

Тут дуже чітко написано, що ап. Павло хоче підкреслити: перш за все моліться! Ми не повинні молитися, використовуючи молитву як останній шанс, спочатку йдучи до наших друзів, потім до пастора або порадника, і в кінці кінців падати на коліна. Ні, Ісус говорить нам: "Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться" (Мт. 6,33). Ми перш за все повинні йти до Господа, раніше, ніж до когось іншого!

 

Розривають серце листи, які присилаються в наше служіння безліччю розбитих християн: сім'ї на межі руйнування, подружжя розлучаються, християни,  котрі роками ходили вірно з Христом, живуть в страхові і поразці. Кожен з цих людей був чимось переможений: гріхом, депресією,  заздрістю. І рік за роком їх проблеми тільки посилювалися.

 

Однак мене найбільше турбує в цих листах те, що лише деякі з християн взагалі згадують про молитву. Вони звертаються до касет, книг, до порадників, терапії різного роду - але рідко коли до молитви. День у день вони живуть в переживаннях, страхах, що нависли хмарами над їх головами, тому що вони не мають відповіді на свої проблеми.

 

Чому так важко християнам під час кризи у своїх відчайдушних потребах шукати допомоги у Бога? Біблія дає неодноразове і певне свідчення того, що Бог чує крик Своїх дітей і відповідає їм з ніжною любов'ю:

 

про "Очі Господні звернені на праведних, вуха Його - на їхній заклик" (Пс. 34(33), 16).

про "Ввізвали праведні, і Господь почув їх і з усіх скорбот їхніх врятував їх" (Пс.34(33), 18).

про "І ось те довір’я, що ми маємо до Нього: коли просимо щось, згідне з Його волею, Він вислухає нас. І коли знаємо, що Він вислухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо те, що просили"(1Ів. 5,14-15).

про "Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші й моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу." (Як. 5,16).

про "І все, чого проситемете в молитві з вірою, одержите" (Мт. 21:22).

про "Молитва праведних Йому угодна" (Прип. 15,8).

про "Господь… молитву праведних вислуховує" (Прип. 15,29).

про "Зглянеться Він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує" (Пс. 102(101), 18).

 

Послухайте, чим найбільше потішився Давид: "Тоді, як я візвав до Тебе, Ти вислухав мене, Ти мене підбадьорив, вливши в мою душу силу." (Пс. 138(137), 3). Давид говорить: "Я довірився Тобі, Господи. У всіх моїх випробуваннях я ні до кого іншого не звертався. Я шукав тільки Тебе, і Ти почув мене, відповів мені та скріпив мене в битві!". "Візвав єси до мене в скруті, і Я спас тебе" (Пс. 81(80), 8).

 

Ці обітниці і свідоцтва є могутнім доказом Божої турботи. І вони такі різноманітні, глибокі й численні, що я не розумію, як християнин може пропустити їх!

 

Однак, коли справа доходить до молитви, Біблія дає нам більше, ніж тільки обіцянки. Вона також дає нам попередження про небезпеку нехтування молитвою: "То як  утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння" (Євр. 2,3). Слово "занедбати" тут означає "не замислюватися, ставитися легковажно".

 

Контекст цього рядка виражає важливість речей, які відносяться до нашого спасіння - і молитва, звичайно ж, є однією з них. Господь запитує вас: "Як ви сподіваєтеся уникнути краху і поразки в наступаючі важкі дні? Як ви дізнаєтеся і відрізните Мій голос в ті дні, коли ви не навчилися перебувати в спілкуванні зі Мною і слухати Мій голос в молитовній кімнаті? "

 

Я впевнений, що Бог сьогодні глибоко ображений зневагою до молитви серед Його народу. Єремія пише: "Чи ж забуває дівчина свої прикраси, чи молода – убори свої? А мій народ Мене забув, -  безліч днів тому" (Єр. 2,32).

 

Ось в чому полягає моє основне питання - чого я ніяк не можу зрозуміти: як Божі власні діти, перебуваючи під постійними атаками пекельних сил, зустрічаючи труднощі та спокуси з усіх боків, можуть тижнями жити, не шукаючи Господа? І як вони можуть стверджувати, що люблять Його і вірять Його обітницям, якщо самі ніколи не наближаються до Нього?

 

АВТОР ПОСЛАННЯ ДО ЄВРЕЇВ ЗАКЛИКАЄ НАС "НАБЛИЗИТИСЯ ДО БОГА"!

 

10 розділ послання до Євреїв містить чудесну обітницю. Там говориться, що Божі двері завжди відкриті для нас, даючи нам вільний доступ до Отця: "Отож, брати, маючи завдяки крові Ісуса свобідний вступ до святині, який він нам відкрив дорогою новою й живою, через завісу, що є Його тілом, і маючи великого священика над домом Божим, приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від лукавої совісті й омивши тіло чистою водою! "(Євр. 10,19-22).

 

Декількома рядками нижче нас попереджають, що День Господній швидко наближається: "не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день " (Євр. 10,25). Бог говорить: "Зараз, коли час пришестя Христа наближається, ви повинні шукати Моє обличчя. Зараз час увійти в вашу таємну кімнату і в молитві наблизитися до Мене!"

 

Я вважаю, ми вже зараз бачимо ознаки, що показують, що близький спад в нашій фінансовій системі - насильство і аморальність посилюються. Наше суспільство схиблене на пошуках задоволень. Лжепророки - "ангели світла" - звабили багатьох демонічними доктринами. І в будь-який момент ми можемо побачити час лих, яке наповнить страхом людські серця. Але, перш ніж це станеться, автор до Євреїв говорить: "Не дозволяйте істині відійти від вас! Будьте на сторожі і чувайте. Для вас відкриті двері в святу Божу присутність, тому йдіть до Нього з повною упевненістю, приносьте Йому свої бажання. Кров Христа вже відкрила для вас ці двері і ніщо не стоїть між вами і Отцем. Ви маєте повне право увійти у святе святих і отримати все, чого ви потребуєте!

 

Коли ж ми легковажно ставимося до жертви Христа, яку Він приніс, щоб ми мали вільний доступ до Отця з усіма нашими потребами, ми нехтуємо Божою благодаттю.

 

Однак, незважаючи на всі ці потужні попередження про небезпеку нехтування молитвою, християни як і раніше вважають важким молитися. Чому? Я вірю, що на це є чотири причини.

 

1.ДЕЯКІ ХРИСТИЯНИ НЕ МОЛЯТЬСЯ ТОМУ, ЩО ВОНИ МАЮТЬ ЛІТЕПЛУ ЛЮБОВ ДО  ГОСПОДА!

 

Коли я використовую слово "літеплий" для опису любові людини до Христа, я не маю на увазі, що вона холодна до Господа. Я маю на увазі, що його любов "не дорога" - не надто багато вартує. Дозвольте навести вам приклад: коли Ісус говорить до церкви в Ефесі в Одкровенні 2, Він перш за все хвалить їх за все, що вони зробили. Він визнає, що вони трудилися настирливо в вірі, ненавиділи гріх і компроміс, не приймали помилкові доктрини, ніколи не знемагали і не здавалися в переслідуваннях, завжди стояли за чисте Євангеліє.

 

Але Христос говорить, Він має щось проти них: вони залишили гарячу, дорогоцінну любов до Нього! "Але ж маю проти тебе, що любов свою першу покинув" (Од. 2,4).

 

Якось серед усіх їхніх добрих справ вони відійшли від старанного ходіння в любові з Ісусом, і тепер Він говорить їм: "Ви залишили вашу першу любов. Ви відмовилися від того, що є дуже дорогим для мене - регулярне перебування в Моїй присутності і спілкуванні зі мною! "

 

Будь ласка, зауважте, що Ісус говорить тут про віруючих, які починали з палкої любові до Нього. Він не звертається до мертвих, холодних, номінальних християн, які ніколи не любили Його. Але Він говорить: "любили Мене всім серцем  але дозволили своїй ревності охолонути. Вірний слуга, що колись щодня шукав Мене в своїй молитовній кімнаті, тепер взагалі рідко молиться".

 

Подумайте тільки, як образливо це повинно бути для Ісуса. Яким був би подружній союз, якби чоловік і дружина не мали часу для особистого інтимного спілкування? Ісус саме про це і говорить тут. Він бажає особистого близького спілкування з вами!

 

Ти можеш говорити, що любиш Його, але якщо ти ніколи не шукаєш нагоди, щоб бути наодинці з Ним, ти доводиш, що не любиш Його взагалі. Таке ставлення не пройде навіть з твоїм коханим чоловіком. Якщо ти сказав своїй коханій, що любиш її, але бачиш її тільки один раз на тиждень, щоб устигнути сказати: "Привіт, люба, я люблю тебе, до побачення!" Вона цього не потерпить. Чому Ісус, який віддав за тебе все, навіть Своє власне життя, повинен терпіти це?

 

Неважливо, як голосно ти славиш Господа в церкві, як багато ти говориш, що ти любиш Його, як багато ти пролив сліз. Ти можеш щедро жертвувати, любити інших, ненавидіти гріх, викривати тих,  котрі чинять неправду, але якщо твоє серце постійно не прагне бути в присутності Христа, ти просто Його не любиш. Ти ставишся до молитви легковажно, нехтуючи нею, і, згідно зі словами Ісуса, це доводить, що ти втратив твою любов до Нього.

 

Всі наші справи марні, якщо ми не повернемося до яскраво палаючої любові до Ісуса. Ми повинні усвідомити, що любов до Ісуса полягає не тільки в вершенні добрих справ. Вона включає в себе щоденне, дисципліноване підтримування стосунків із Ним. І це нам щось вартуватиме!

 

2. ДЕЯКІ ХРИСТИЯНИ НЕ МОЛЯТЬСЯ ТОМУ, ЩО ВОНИ ЗМІНИЛИ СВОЇ ПРІОРІТЕТИ!

 

Пріоритет - це ступінь важливості, яку ти визначаєш для чогось. Християни, які нехтують молитвою, змінили свої пріоритети!

 

Багато віруючих клянуться, що вони будуть молитися, як тільки знайдуть для цього час. Однак, щотижневе шукання Христа стає менш важливим для них, ніж помити машину, прибрати в хаті, відвідати друзів, поїсти в ресторані, зробити покупки, дивитися телевізор. Вони просто не знаходять часу для молитви.

 

Такими були люди за днів Ноя і Лота. Їх головними пріоритетами було їсти й пити, купувати і продавати, одружуватися і піклуватися про сім'ї. У них не було часу слухати слово про Божий суд, який надходить. І в результаті - ніхто не був готовий, коли настав суд!

 

Очевидно, ніщо не змінилося протягом століть. Для більшості християн Бог залишається   знизу в переліку їхніх пріоритетів. А нагорі - дохід, безпека, задоволення і сім'я. Звичайно, у багатьох людей Бога взагалі немає в списках їхніх пріоритетів. Але це не так сильно засмучує Господа, як те, що Його власні діти так мало цінують Його!

 

Сьогодні тисячі християн подорожують по країні, шукаючи, щоб за них хтось помолився. Ці віруючі хочуть пережити Божий дотик і мати чуттєве переживання Його близькості. Але якщо навіть вони отримають те, чого хотіли, то це переживання триває дуже короткий час. І дивно, за весь час їхніх поїздок і шукання Божого дотику вони не проведуть і п'яти хвилин у молитві!

 

Улюблені, Господь не хоче ваших залишків, цих невеликих шматочків часу, коли ви нашвидку вимовляєте молитовне прохання. Це не є жертвою хвали чи молитви. Це жертва з вадою, і вона забруднює Його вівтар!

 

Пророк Малахія пише: " А як приносите сліпе у жертву, хіба ж то не зле? І як приносите кульгаве або хворе, то це не зле? Попробуй принести його начальникові твоєму, чи він буде тобою радий, чи він тебе ласкаво прийме, - говорить Господь сил. " (Мал. 1,8).

 

Бог хотів, щоб Його народ ретельно переглядав своє стадо, перевіряючи кожну тварину, щоб обрати найдосконалішу серед усіх для жертви Йому. Сьогодні Бог очікує від нас того ж. Він бажає, щоб ми проводили час з Ним не в поспіху нехтування. Ми повинні віддати пріоритет спілкуванню з Ним.

 

Одного разу я зустрівся з пастором однієї з найбільших церков Америки. Цей чоловік був одним із найзайнятіших служителів, яких я коли-небудь бачив. Він сказав мені: "У мене немає часу для молитви". Цим власне він говорив: "Я не приділяю молитві перше місце".

 

Жоден християнин не відведе часу для справжньої молитви до тих пір, поки Господь не стане на першому місці в його житті, вище всього іншого-вище сім'ї, кар'єри, дозвілля, всього. Інакше його жертва не угодна Богові!

 

3. ДЕЯКІ ХРИСТИЯНИ НЕ МОЛЯТЬСЯ ТОМУ, ЩО НАВЧИЛИСЯ ЖИТИ БЕЗ МОЛИТВИ!

 

Багато християн думають, що все, що потрібно від них - це ходити до церкви, співати, слухати проповіді, протистояти гріху, робити все найкраще, що можуть, і все буде добре для них. Це та жертва, яку вони приносять Богові - і вони думають, що вона Йому приємна!

 

Я провів багато часу біля ліжок вмираючих християн, які вірно ходять у церкву більше п'ятдесяти років. Ці люди ніколи не пропустили зібрань. Вони були хорошими сімейними людьми, і могли говорити на будь-яку духовну тему. Але вони абсолютно не мали молитовного життя. Вони проводили годинами час зі своїми сім'ями, або просто дивлячись телевізор, або займаючись своїми хобі, але у них не було часу усамітнитися з Христом.

 

Це може звучати для вас занадто жорстоко, але я вважаю, що ці люди пішли у вічність, не знаючи свого Бога. Бог ніколи не наближався до них, тому що вони ніколи не наближалися до Нього!

 

Я переживаю за кожного християнина, який навчився затишно жити без щоденної молитви, хто ніколи не мав близького спілкування з Господом. Такі люди в кінці кінців стають чужими Богові. І вони будуть серед тих, кого Христос викриє в день суду: "Так, ви багато великих справ сотворили, ви зцілювали людей, ви здійснювали чудеса, ви багатьох привели в Моє царство, але Я ніколи не знав вас. Відійдіть від Мене, Я не знаю вас! "

 

Як ми можемо уникнути Божого гніву й невдоволення, якщо ми ігноруємо Його найдорожчим даром - даром спасіння? Як ми зустрінемося з Ним в день суду, коли будуть відкриті книги, щоб показати, що ми не проводили час з Ним? Ми можемо сказати: "Господи, я усвідомлюю, що мало часу приділяв Тобі. Я повністю його витратив на себе, мою сім'ю, мою кар'єру. Але зараз я готовий провести вічність, щоб пізнати Тебе". Ти думаєш, Він прийме це? Ні - ніколи!

 

Справа в тому, що ви можете легко провести все життя без молитви. Я навіть знаю деяких дуже "успішних" пасторів, що навчилися здійснювати служіння повністю без молитви. Вони можуть розважити вас, розповісти вам чудові історії, і змусити вас сміятися. Але вони не можуть переконати вас, змінити вас, або спонукати вас шукати Божого лиця!

 

Пройде час, і ці люди впадуть у великий відчай. Чому? Вони все більше і більше покладаються на людину, ніж на Божу руку. І їх життя наповнюється невпевненістю у всьому. Проповідники, які не моляться - безсилі проповідники!

 

Так само християни, які не моляться, дуже крихкі у своїй вірі, вони - легка здобич для лжевчителів, швидко відходять від шляху істинного Євангелія. Ці християни "завжди учні і ніколи не можуть прийти до пізнання правди".

 

4. ДЕЯКІ ХРИСТИЯНИ НЕ МОЛЯТЬСЯ ТОМУ, ЩО ВОНИ НЕ ВІРЯТЬ, ЩО БОГ ЧУЄ ЇХ МОЛИТВИ.

 

Часом багато християн розчаровуються через невислухані молитви і в кінці кінців вони здаються. Вони думають: "Може мені просто бракує віри? Я бачу, що молитва не допомагає мені, навіщо тоді я повинен молитися, якщо це надаремно?"

 

Ізраїльтяни за часів Ісаї були в подібному стані. Ісая пише: " Вони день-у-день мене шукають, хочуть мої дороги знати, наче народ, що чинить справедливість, не відкидає закону Бога свого. Вони питають у мене справедливих законів, хочуть, щоб Бог був близько.  "Навіщо нам постити, як ти не бачиш; себе умертвляти, як ти не знаєш? "(Іс. 58.2-3). Ці люди дорікають Богові у відсутності турботи про Його народ! Вони кажуть:" Я люблю Бога, я все роблю правильно, уникаю гріха. І до недавнього часу я був вірний у шуканні Бога в молитві. Але знаєте що? Він ніколи не відповів мені! Чому я повинен упокорювати душу свою перед Ним? Він ніколи не помічав моїх молитовних прохань! "

 

Багато незаміжніх християнок схильні так думати. Вони кажуть: "Багато років я щиро шукала Господа, просячи Його послати богобоязливу людину в моє життя. Я молилася більше десяти років. Але нічого не сталося!" Після цього вони одружуються своїми зусиллями та їх наздоганяє лихо.

 

Нещодавно один пастор написав мені тривожного листа. Він пише: "Брат Вілкерсон, минулого тижня я закрив церкву, де був пастором кілька років. Я просто розпустив зібрання і покинув кафедру. Протягом багатьох років ми молилися за пробудження, але це так і не сталося. Ми молилися за будівлю, і нічого не вийшло. За кілька років ми зменшилися до тридцяти осіб. У нас нічого не вийшло. І зараз я йду, щоб знайти іншу роботу ".

 

Мені шкода цього пригніченого чоловіка. Так, я згоден, йому потрібна інша робота, тому що, можливо, він не був покликаний до служіння. Ви бачите, наше покликання не в тому, щоб бачити пробудження, мати будівлю церкви, або мати значне число людей на зібраннях. Ні, але в тому, щоб служити Господу вірно, а це включає в себе наше молитовне життя!

 

Яків пише, що Бог не відповідає на молитви тих, хто просить чогось просто для задоволення самих себе: "Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите, щоби розтратити на ваші втіхи." (Як 4,3). Іншими словами: "Ви просите не по волі Божій. Ви не готові підкоритися тому, що Він має для вас. Замість цього ви намагаєтеся диктувати Йому те, що задовольнить ваше серце!"

 

Не помиляйтеся - наш Бог абсолютно вірний! Павло пише: "Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий» (Рим. 3,4). Тобто Павло говорить: "Якщо ти чуєш мільйон голосів, які твердять:" Молитва не допоможе. Бог мене не чує! "- Знай, що це не так. Всяка людина неправдива, а Бог вірний і чує нас!"

 

Ісус сказав: "І все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите" (Мт. 21,22). Просто кажучи, Христос говорить: "Якщо ви справді вірите, ви будете чекати відповіді від вашого Небесного Отця. І для вас не важливо буде, як довго доведеться чекати. Ви будете стояти у вірі, що Він відповість!"

 

Якщо Бог затримав відповідь на якусь вашу молитву, будьте впевнені, що Він перевіряє вашу віру. Він хоче, щоб ви довіряли, коли здається, що Він мовчить. І Він перевіряє вас, щоб побачити, чи не скажете ви: "Я здаюся, Він не відповідає!" Зрештою Він хоче, щоб ваша віра вийшла як чисте золото, щоб ви були приготовлені прийняти багато відповідей і для себе, і для інших!

 

Одного разу я прочитав історію про благочестиву людину, яка близько ходила з Ісусом багато років. Її молитовне життя було дуже сильним, люди звідусіль просили її молитися за них. Одного разу її подруга написала їй, прохаючи помолитися за неї, і вона погодилася.

 

Кілька тижнів пізніше ця благочестива жінка отримала другий лист від тієї ж подруги, що казала: "Спасибі тобі за молитви, я отримала зцілення". Але ця жінка раптом усвідомила, що вона забула помолитися! Вона зраділа, що її подруга була зцілена і, проте, дивувалася: "Господи, вона говорила, що її віра була слабка. Чому Ти зцілив її, адже я навіть забула помолитися про неї?"

 

Бог відповів їй: "Я зцілив її тому, що ти пізнала Мене! Ти настільки наблизилася до Мене, що Я виконав твоє бажання про твою подругу, навіть без твоєї молитви".

 

"Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами! " (Пс. 31(30), 20). "Бійтеся Господа, його святії бо нема нестачі в тих, що Його бояться." (Пс. 34(33), 10).

 

Заходь в твою таємну молитовну кімнату постійно і шукай Його всім твоїм серцем. Там ти знайдеш відповідь для вирішення твоєї сімейної проблеми, порятунку твоїх близьких і відповіді на всі твої життєві потреби. Відповіді можуть не прийти на наступний ранок, але Бог зробить Свою роботу в Свій час і Своїм способом. Твоє завдання вірити, що Він відповість, бо ти Його улюблене дитя! Амінь.

 

Автор: Девід Вілкерсон

 

За матеріалами http://molitva.ru