//

Британський прем'єр-міністр Девід Кемерон визнав провал політики мультикультуралізму в країні

Міф про те, що Британії вдалося збудувати мультикультурне суспільство в одній окремо взятій країні, є все таки лише міфом. Золотого перетину мультикультурного суспільства британцям знайти не вдалося. І було б неоправданим цинізмом констатувати провал настільки благородного «проекту» без щирого жалю і гіркоти. Без бажання всіх інших витягувати урок з невдач національної політики цієї країни. Адже до честі британців слід визнати, що вони робили все можливе і навіть більше того, щоб в їхній країні комфортно і без проблем міг почувати себе кожен.

 

Друга основна мова після англійської, на якій говорить місцеве населення - арабська. Мусульманське населення, зростаюче в 10 разів швидше, ніж корінне, збільшилося в Британії всього за чотири останні роки на 500 тисяч і складає близько 2, 5 млн. чоловік. Британія впродовж останнього часу рішуче відмовлялася нав'язувати "своїм" мусульманам ті правила, за якими "грає" корінне населення, вбачаючи за цим загрозу відчуження. Зокрема, тут відмовилися від французької ініціативи заборонити носіння хіджабів в школах. Навпаки, корінне населення Британії закликали не виставляти напоказ релігійну символіку, типу натільних хрестиків, щоб не "ображати" цим почуття іновірців.

 

Британія побудувала на своїй території 1600 мечетей, але як припускає генеральний секретар Мусульманської Ради Британії Мухаммад Абдул Барі, в найближчому майбутньому це число помножиться. Абдул Барі переконаний, що величезна платформа, на якій заправлятимуть мусульмани в Британії, не повинна насторожувати інших. Проте фактом, від якого нікуди не дінешся, стає те, що «настороженість інших» зростає. І зростає не від того, що зростають мечеті, а від того, що в цих мечетях проповідується, окрім іншого, ненависть і нетерпимість до тієї країни, на чиїй землі стоять ці мечеті - до Британії. Проповідується екстремізм і фанатизм.

 

«Політика мультикультуралізму нас підвела, настав час м’язистого лібералізму» - цю заяву британського прем'єр-міністра Девіда Кемерона, зроблену в минулі вихідні на щорічній мюнхенській конференції з безпеки, інакше як знаковою і поворотною назвати не можна. У ній міститься визнання помилкової тактики національної політики Британії всіх останніх десятиліть і дається чітко зрозуміти, що Британія готова до рішучого розвороту в цій політиці.

 

Від якої ж політики відмовляється Кемерон? Зокрема, від нинішньої тактики заспокоєння екстремізму. Саме вона привела до появи в Британії ізольованих національних спільнот, що не бажають інтегруватися в тутешнє суспільство і розділяти його ліберальні цінності. Можна чекати також відмови від щедрого спонсорування мусульманських організацій в Британії, на які, за словами самого Кемерона, «ллється грошовий дощ».

 

І справді, випробувавши шок після терактів в Лондоні в 2005-ому, лейбористський уряд зробив ставку на підтримку мусульманських організацій, які, як вважали, могли стати альтернативою екстремізму. Іншими словами, доброчесним мусульманам піднесли хліб, почавши щедре спонсорування їх співтовариств грошима платників податків. Проте з'ясувалося, що в цих організаціях загніздилось повно радикалів. Зокрема, мусульманська організація Cordoba Foundation стала прикриттям для радикального угрупування «брати-мусульмани». Сьогодні глава британського уряду заявляє, що будь-яка фінансова підтримка мусульманських організацій повинна припинитися, якщо вони не почнуть активно просувати принципи демократії, рівності перед законом і права жінок.

 

Змінюється в Британії і сам підхід до поняття екстремізму. Девід Кемерон підкреслює, що екстремістами повинні вважатися і ті мусульмани, які, хоч і заперечують насильство, проте проявляють ворожість до західної демократії і ліберальних цінностей. Чи не дуже жорстко? Судячи з усього, ні. Досвід Британії показує, що засуджені за статтею про тероризм мали за наставників проповідників ненасильницьких методів, які, проте, були прибічниками екстремістської ідеології.

 

Вдома, в Британії, мюнхенську промову прем'єр-міністра зустріли досить неоднозначно. Кемерона звинуватили в тому, що він зіграв на руку ультраправим націоналістам. Приводом для цього стало те, що виступ Кемерона в Мюнхені найневдалішим чином збігся за часом з демонстрацією ультраправої «Ліги англійської оборони» в містечку Лутон, недалеко від Лондона. Демонстранти вимагали приборкати зростання екстремізму серед мусульман, що живуть в Британії, і скандували антимусульманські гасла, вживаючи при цьому нецензурні вирази.

 

Британська газета «Індепендент» вказала на неправомірність використання терміну «мультикультуралізм», нагадавши, що політика мультикультуралізму з'явилася після Другої Світової війни як протистояння дискримінації за національною ознакою і що виступати проти такої політики - це все одно, що виступати проти толерантності. Проте, багато оглядачів підтримують Кемерона, вважаючи, що «мультикультуралізм» відособив національні меншини, перетворивши їх на свого роду гетто як фізично, так і психологічно і що необхідний агресивний лібералізм і просування цінностей, які розділяють всі члени британського суспільства.

 

За матеріалами www.sedmitza.ru