Урочистість Внебовзяття Пречистої Діви Марії є особливим днем для містечка Кастель Ґандольфо поблизу Риму, в якому розташована літня папська резиденція. Перебуваючи тут протягом липня-серпня, Святіший Отець вшановує місцеву громаду, служачи в парафіяльному храмі святкове Євхаристійне богослуження з нагоди цього Марійського празника. Не стало винятком і 15 серпня 2012 року. Цього дня вранці Папа Бенедикт XVI завітав до церкви святого Томи з Вілланова, вхід до якої, як і головний вхід до папського палацу, розташований на центральній площі міста.

У своїй проповіді Святіший Отець пригадав про те, що Папа Пій ХІІ проголосив догму про Внебовзяття Пречистої Діви Марії, посилаючись на існуючу тривалу традицію, істину підтверджену Отцями Церкви та культом на честь Христової Матері. «У догматичній формі виражено те, що вже вшановувалося в культі та набожності Божого люду, як найвище та постійне прославлення Марії», – сказав Бенедикт XVI, зазначаючи, що проголошення догми стало, немовби, «літургією віри».

Коментуючи євангельський уривок від святого Луки, що представляє величальну пісню Пресвятої Богородиці, в якій Вона проголошує пророчі слова: «Відтепер ублажатимуть мене всі покоління», Папа зазначив, що вони вказують на те, що прослава Пресвятої Богоматері стосується Церкви всіх часів. А те, що святий Лука записав ці слова, свідчить про те, що вже в часах написання Євангелії існувала ця прослава. Отож, сьогоднішнє свято є нагодою, споглядаючи велич Богородиці, прославляти Бога.

«Але чому, – запитав Бенедикт XVI, – прославляємо Марію з нагоди її взяття на небо?» Він пояснив, що згаданий євангельський уривок є пригадкою про Божу присутність у світі, про Його діяння для звершення обітниць та спасіння людей. Отож, в Бога є місце для кожної людини, а Пресвята Марія, єднаючись з Ним, не віддаляється від нас, а навпаки, у єдності з Богом, Вона є якнайближчою до кожного з нас. «Марія, цілковито поєднана з Богом, має настільки велике серце, що у цьому серці може поміститися все творіння», – сказав Папа, зазначаючи, що підтвердженням цього є численні дари, складені до стіп Пресвятої Богородиці в різних кінцях світу, як подяка за отримані благодаті. Отже, Пречиста Діва Марія є близькою до нас, може нас вислухати, допомогти.

Але, – вів далі Святіший Отець, – також у серці людини є місце для Бога, і ця Його присутність в нас є «дуже важливою для того, щоб просвіти світ серед його смутку та проблем». З цього випливає заклик Папи відкрити себе для Бога, щоб Він міг увійти в нас, стаючи силою, що дає життя. «Відкриваючись на Бога, – сказав він, – ми нічого не втрачаємо, навпаки, наше життя стає багатим та великим». Сьогодні багато людей сподіваються «кращого світу», але невідомо, коли цей світ настане. Натомість, певним є те, – наголосив Бенедикт XVI, – що «світ, який віддаляється від Бога, не стає кращим, але – гіршим. Лише Божа присутність є запорукою доброго світу».

Існує також інша непохитна надія, – вів далі Святіший Отець: «Бог нас чекає, ми не йдемо у порожнечу, нас чекають... і, переходячи в інший світ, знаходимо доброту Богоматері, знаходимо наших найдорожчих, знаходимо вічну Любов. Бог чекає на нас, і в цьому – наша велика радість та велика надія, що народжується саме із сьогоднішнього свята», – сказав Венедикт XVI, закликавши вірних ввірятися материнському заступництву Пресвятої Богородиці, «щоб Вона випросила для нас в Господа скріплення віри у вічне життя, допомагала нам добре та з надією пережити час, дарований нам Богом. З християнською надією, яка є не лише ностальгією за небом, але живим та діяльним прагненням Бога тут у світі, прагненням Бога, яке чинить нас невтомними паломниками, підтримуючи в нас відвагу та силу віри, які є, одночасно, відвагою та силою любові».

Джерело: Радіо Ватикан