Наступного року у жовтні Бенедикт XVI проголосить блаженну Хільдегарду з Бінгена 34-тим доктором Церкви, – про це пише на сторінках порталу vaticaninsider Андреа Toрнеллі.

Італійський ватиканіст підкреслює, що Бенедикт XVI порівнював цю німецьку святу, яка жила у ХІІ ст., з пророками Старого Завіту, Папа часто цитує її твори, а її особистості Святіший Отець присвятив дві загальні аудієнції – 1 і 8 вересня 2010 року.

Toрнеллі наголошує, що Папа Бенедикт XVI наголошує, що Хільдегарда з Бінгена є моделлю жінки-богослова, і вказує, що її музичні композиції все ще актуальні та їх часто виконують. Також Святіший Отець висловив вдячність за те, що ця блаженна мала сміливість критикувати імператора Фрідріха Барбароссу за заподіяння розколу в Церкві.

Наразі, попередні Папи проголосили 33 святих докторами Церкви. Це звання присуджується тим святим, які у своїх працях відзначилися правовірністю і досконалим знанням богослів'я. Серед них три жінки: св. Тереза Авільська, св. Катерина Сієнська – яких докторами Церкви проголосив Павло VI, і св. Терези від Дитятка Ісуса – її доктором Церкви проголосив Папа Римський Іван Павло II 1997 року. Щодо проголошення четвертої жінки доктором Церкви італійський ватиканіст вважає, що у такий спосіб Бенедикт XVI хоче спонукати жінок пропонувати свій внесок у богословські рефлексії.

Хільдегарда з Бінгена народилася 16 вересня 1098 в Бермерсхаймі в Гессені. Вона була десятою дитиною високопоставленого цісарського чиновника. З раннього дитинства дівчину виховували в бенедиктинському абатстві в Дісібоденбергу. У віці 15 років Хільдегарда вирішила прийняти монаше життя. З юності вона досвідчувала містичних видінь. У 1147 році монахиня заснувала монастир у Рупертсберзі поблизу Бінгена на Рейні. А 1165 – філію монастиря в Айбінгені біля Руденшейму.

Збережено багато її робіт в галузі релігії, медицини, музики, етики та космології, що зараз користуються великою популярністю. Серед праць Хільдегарди заслуговує особливої уваги трилогія: «Scivias» (1141–1151) («Пізнай шляхи світла – тобто Господа»), «Liber Vitae meritorum» (1158-1163) («Переваги книги життя») і «Liber divinorum operum» (1163-1173) («Книга діл Господніх»). Також збереглися понад 300 її  листів, адресоваих Папі, св. Бернарду з Клерво, імператору Фрідріху Барбароссі.

Хільдегарда з Бінгена також цікавилась природою, була першою німецькою дослідницею фауни і флори. І донині користуються популярністю принципи природної медицини, які сформулювала ця блаженна.

Ренесанс відзеркалює музику, складену нею. За словами  бл. Хільдегарди, «Бог є співцем, а у Божому співі – засади гармонії духовного і матеріального світу». Хільдегарда творила латинські гімни, компонувала музику до них. Як композиторка вона була відома вже 1148 року. Блаженна є авторкою понад 70 релігійних пісень, з яких найцікавіший твір, безсумнівно, «Ordo virtutum» (що можна перекласти як «Порядок чеснот»).

Хільдегарда померла 17 вересня 1179 у Рупертсберзі біля Бінгена. Вона була похована в парафіяльній церкві в Айнбінгені та є покровителькою цієї церкви. За внесок в справи Церкви і розвиток католицької думки Хільдегарда була зарахована до лику блаженних, але процес канонізації, яка почалася півстоліття після її смерті, був перерваний.

Згідно з інформацією, яку подає в свої статті Андреа Торнеллі, Конгрегація з канонізації святих закінчує дослідження документів, що стосуються Хільдегарди з Бінгена. Оскільки офіційної канонізації ще не було, очікується, що Бенедикт XVI,  який її неодноразово називав «святою», перш ніж проголосить її доктором Церкви, офіційно канонізує.

За матеріалами: info.wiara.pl