//

Благодійний медико-соціальний центр у Львові

Минуло півтора місяця, відколи у Львові розпочав функціонувати медико-соціальний центр. Знаходиться він при Шпиталеві імені Митрополита Андрея Шептицького, на вул. Озаркевича, 4. Його відвідувачі – люди, що опинились у складних життєвих обставинах.
 

 

Медико-соціальний центр у Львові є частиною програми, що спрямована на підтримання можливостей отримання послуг повноцінного харчування, гігієни та здоров’я для соціально неблагополучних і незахищених категорій населення. Функціонує соціальний центр на постійній основі в комплексі інших послуг. Така програма стала можливою завдяки проектові «Підтримка вразливих груп населення у Західній Україні в період кризи» консорціуму МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону» і МФ «Відродження» за сприяння Emergency Fund OSI (Інститут відкритого суспільства) та Антикризової гуманітарної програми МФВ.
 

 

Ініціатива соціального центру при шпиталеві ім. Митрополита Андрея Шептицького розрахована на людей, які внаслідок економічної кризи в Україні потрапили до групи ризику і опинилися в критичному фінансовому становищі – в першу чергу представників так званих «соціальних бідних» – неповносправних, невиліковно хворих, ВІЛ-інфікованих (в тому числі хворих на СНІД) і малозабезпечених.
 

 

Незважаючи на те, що за офіційною статистикою темпи економічної кризи в Україні уповільнилися, все ж, за недавно оприлюдненою статистикою ООН зараз за межею бідності в Україні перебувають 78% людей. Україна посідає 83-те місце за рівнем розвитку суспільства, опустившись за останній рік на 7 сходинок рейтингу. Доходи українців в 2009-2010 роках впали на 10%, значно зросла кількість малозабезпечених людей.
 

 

Хоча на сайтах статистичних управлінь України і Львівської області важко знайти дані про реальну кількість малозабезпечених людей (така статистика просто не ведеться), непрямим підтвердженням можуть бути дані про кількість осіб, які звернулися за субсидіями – за даними Львівської міської ради їх кількість за весь 2009 рік становила 14 240, за перші півроку 2010 таких звернень було вже 12 800. Разом з тим розміри соціальних виплат скорочуються – якщо у 2009 році у Львівській області субсидії отримали 86,9% заявників, то в 2010 було задоволено лише 54,7% звернень. Разом з тим індекс споживчих цін за останній рік зріс на 111%, а реальна заробітна плата у Львівській області, незважаючи на загальноукраїнську тенденцію до збільшення, продовжує знижуватися. Зростання вартості комунальних послуг восени 2010 року ще не знайшло свого відображення в статистичних звітах, але ще більше ударить по малозабезпеченому населенню, змушуючи їх зменшити споживання газу та електроенергії.
 

 

Отож, робота проекту соціального центру з благодійною їдальнею і пральнею, що розпочалась у Львові 1 лютого, є дуже доречною. 100 осіб можуть отримувати послуги на базі благодійної їдальні, що певною мірою підвищить їхній рівень життя, а також дасть змогу розширити можливості для спілкування, подолати самотність, покращити психологічний стан. Очікується, що послугами пральні будуть користуватися щомісяця до 200 осіб.
 

 

Працюватиме така програма щонайменше 10 місяців. Щонайменше – тому, що координатори проекту у Львові прагнуть знайти продовження даній ініціативі, і шукатимуть фінансування роботи медико-соціального центру і опісля завершення проекту МФ «Відродження» і МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону».

 

 

При вході до соціального центру в шпиталі ім. Шептицького зустрічаю молодого чоловіка. Розповідає, що раніше шпиталь опікувався лікуванням його матері. Знаючи про складне становище сім´ї, де є важкохворі особи і суттєві фінансові труднощі, працівники благодійної установи регулярно турбуються про сім´ю Андрія (прим. імена є умовними, оскільки не всі клієнти програми бажають вказувати свої імена). А відколи відкрився соціальний центр, – він тут постійний гість. Каже, що шпиталь Шептицького для нього наче другий дім, – тут завжди затишно, тепло і смачно готують.
 

 

Маємо можливість поспілкуватись із координатором проекту «Підтримка вразливих груп населення у Західній Україні в період кризи» у Львові, пані Ярославою Пілат і керівником шпиталю ім. Митрополита Андрея Шептицького пані Дзениславою Чайківською.
 

 

- Розкажіть,будь ласка, чи маєте Ви досвід роботи з медико-соціальними центрами, і якими є Ваші враження від першого місяця здійснення такого проекту?
ЯП: Проект медико-соціального центру не є новим для нас, адже в 2003 шпиталь ім. Шептицького вже працював зі схожою ініціативою, і щодня ми годували близько 40 осіб. Це були безпритульні або ті, які не мають, за що жити – через втрату годувальника, низьку заробітню плату, інвалідність, шахрайство тощо. Двері шпиталю завжди відкриті для таких людей і ми готові допомагати їм, наскільки це можливо.
Я рада, що нині розпочав роботу новий проект соціального центру для потребуючих. Ініціатива, про яку ми зараз розмовляємо, зможе допомогти у вирішенні соціально-побутових та психологічних проблем цільової групи, взяти на себе частину витрат клієнтів, які знаходяться у важкому матеріальному становищі і не мають можливості користуватися платними послугами, що є особливо актуально в умовах економічної кризи та подорожчання комунальних платежів.
 

 

- Як виглядає робота медико-соціального центру?
ДЧ: Найперше – це приготування гарячих комплексних обідів. Також ми забезпечуємо прання і доставку білизни для людей з числа клієнтів медико-соціального центру.
Однак наша робота передбачає не лише надання певних послуг, а турботу і піклування для осіб, що опинились у складних життєвих обставинах. Ми використовуємо досвід і напрацювання проекту «Домашня опіка» (прим. всеукраїнський проект МБФ «Карітас України», що здійснюється у Львові на базі шпиталю Шептицького з 1998 року; полягає в наданні послуг хворим спеціально підготовленими доглядальниками на дому – догляд за хворими, придбання і надання лікарських засобів, обслуговування ВІЛ/СНІД-хворих, психологічна турбота, консультування рідних по догляду за хворими та інше), – обов’язкове близьке знайомство із відвідувачами соціального центру в шпиталі. Це дуже важливо, адже дозволяє зрозуміти більше проблем, аніж люди насправді озвучують. Відповідно ми надаємо потребуючим також інформаційну, психологічну і юридичну допомогу, допомагаємо із пошуком житла, оформленням документів.
 

 

ЯП: Приємно бачити, як до наших благодійних ініціатив на безкоштовній основі долучаються волонтери, – це свідчить про рівень громадянської культури, християнського духу, так само відображає тенденцію розвитку волонтерського руху в Україні.
 

 

- Хто найчастіше приходить до медико-соціального центру в шпиталі Шептицького?
ЯП: Гостями благодійної медико-соціального центру є дуже різні люди – за віком, освітою, вподобаннями, релігійними поглядами. І кожному з них ми раді.
Приходить до нас, наприклад, 14-річний Славчик (прим. імена є умовними). Хлопчикові було складно попросити допомоги і їжу. Дитина живе в квартирі, де відсутнє газо- та електропостачання. Батько нещодавно помер, і Славчик залишивсь жити з матір’ю, що має психічний розлад. Єдине джерело їх доходу – пенсія по втраті годувальника. І в кожного з відвідувачів нашого соціального центру своя складна життєва ситуація.
 

 

До нашої бесіди долучається пані Розалія, відвідувачка медико-соціального центру:
- Я приходжу до трапезної впродовж 2 тижнів, і хочу дуже подякувати! Це просто чудо! П. Слава сама мене знайшла і запросила до цього центру. З наступного тижня зі мною приходитиме також донька моєї племінниці. Мені 77 років, у мене немає ні чоловіка, ні дітей. Живу в однокімнатній квартирі разом із сестрою, племінницею-інвалідом та її донькою на мізерну пенсію. Шпиталь Шептицького допомагає нам не вперше, і низький їм за це уклін.

 

 

 

Довідка про шпиталь ім. Шептицького:
Благодійна установа «Шпиталь імені митрополита Андрея Шептицького» заснована у 1991 році, державна реєстрація як благодійної установи відбулась в 2002 році. Діяльність Шпиталю ім. Шептицького продовжує традиції «Народної лічниці», заснованої у 1903 році, і базується на реалізації медико-соціальних програм.
 

 

Головною програмною ціллю діяльності установи є забезпечення потребуючих міста Львова і регіону – незалежно від їхньої національності та конфесійної приналежності – медичною і соціальною допомогою через надання соціальних послуг, консультативно-діагностичної допомоги та безоплатного медичного лікування.
 

 

На базі шпиталю діє денний стаціонар на 25 ліжок, надаються безоплатні діагностично-консультативні послуги. Впроваджується програма "Домашня Опіка", яка піклується про 200 самотніх хворих осіб похилого віку та людьми з ВІЛ, у період з квітня по жовтень функціонує денний соціальний геріатричний центр. У шпиталі також працює їдальня для убогих на 40 відвідувачів денно, функціонує осередок духовної та психологічної допомоги особам, залежним від алкоголю та ВІЛ-позитивним і членам їх родин.
 

 

Шпиталь оснащений високоякісним медичним обладнанням. До фінансування і поліпшення матеріально-технічної бази Шпиталю ім. Шептицького долучаються місцеві та іноземні благодійники з усього світу, основним серед яких є МБФ «Карітас України».
У 2007 році Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького нагороджено званням «Благодійник року», у 2010 році Міністр охорони здоров'я України В. Князевич нагородив директора Шпиталю Шептицького Д. Чайківську заохочувальною відзнакою в галузі охорони здоров'я - орденом святого Пантелеймона.

Розмову вела Надія Чорна