У четвер, 4 жовтня 2012 р., Папа Бенедикт XVI вдруге відвідав Марійський санктуарій у Лорето, містечку на ценральному сході Італії. Проща Святішого Отця присвячена важливим подіям в житті вселенської Церкви. Він прибув до відпустового місця, щоб поручити опіці Пресвятої Богородиці перебіг і плоди Загальної Асамблеї Синоду Єпископів та Року віри. Проголошений з нагоди 50-річчя початку Ватиканського Собору Рік віри розпочнеться 11 жовтня 2012 року. Саме 11 жовтня 50 років тому Блаженний Іван ХХІІІ урочисто відкрив праці Собору, а тиждень перед тим він здійснив прощу до Лорето та Ассізі. Тож відвідуючи сьогодні цей Марійський санктуарій, Бенедикт XVI, який також відзначається набожністю до Пресвятої Богородиці, іде слідами своїх попередників, щоб напередодні важливих подій просити допомоги та підтримки в Небесної Матері.

Приблизно 200 кілометрів, які розділяють Ватикан та Лорето, Бенедикт XVI подолав гелікоптером, приземлившись на території центру молодіжного душпастирства ім. Івана Павла ІІ в Монторсо, передмісті Лорето, де його зустріли представники ієрархії, державної, регіональної та місцевої влад, керівництво душпастирського центру. Звідти Папа відразу панорамним автомобілем від’їхав до Марійської святині, отримуючи вітання численних вірних, що зібралися вздовж доріг та на площі перед санктуарієм.

На порозі святині зі словом привітання до Святішого Отця звернулися мер Лорето Паоло Ніколетті та архиєпископ Джіованні Тонуччі, Папський Делегат санктуарію «Святого Дому». Далі Папа увійшов до санктуарію, де його зустріли Головний настоятель Отців Капуцинів о. Мауро Йогрі та капуцинська спільнота, яка здійснює тут своє служіння. Увійшовши до Святого Дому, Бенедикт XVI помолився перед Найвятішими Тайнами та проказав молитву до Лоретанської Діви Марії. Головною ж подією прощі є Євхаристійне богослуження, яке Єпископ Риму очолює на площі перед санктуарієм.

До подорожі Папи до Лорето

Святий будиночок з Назарету

Як розповідає побожна традиція, понад 700 років тому, 10 грудня 1294 року ангели перенесли до Італії будиночок, в якому в Назареті жила Пречиста Діва Марія. Він був поставлений на пагорбі, де росли лаврові дерева, звідси й назва місцевості «Лорето».

Християнський переказ розповідає, що коли хрестоносці були вигнані з Палестини, то щоб врятувати від спустошення мусульманами назаретський будиночок, в якому народилась Пречиста Діва Марія, де жила з батьками Йоакимом та Анною, і де почула від архангела Гавриїла благовість, що стане Матір’ю Божого Сина, та де після повернення з Єгипту жила Пресвята Родина, 1291 року він був перенесений ангелами до Іллірії, тобто південно-східної частини Балканського півострова на узбережжі Адріатичного моря, а потім, 1294 року – на другий берег моря, туди, де тепер розташоване місто Лорето.

Існує також версія, що перенесення назаретського будиночка було виконане за розпорядженням Никифора Анджелі, правителя Епіру. Та якою б не була дійсність перенесення Святого будиночка до Лорето – чи небесними ангелами чи з людської ініціативи, яка також мала божественне натхнення – воно нерозривно пов’язане з житлом Пресвятої Богородиці в Назареті.

Археологи та історики ствердили, що житло Пречистої Діви Марії в Назареті складалось з двох частин – одна з них, внутрішня, була частиною скелі, а друга, передня, добудована. Внутрішня частина будиночка Божої Матері знаходиться в базиліці Благовіщення в Назареті, а зовнішня, мурована частина, як твердять науковці, могла би бути саме тією, яка почитається у Лорето. Про це свідчить і саме каміння, з якого споруджений будиночок , і розчин, яким воно скріплене, згідно з технікою, яка вживалась у Палестині 2000 років тому, але яка ніколи не застосовувалась в Італії.

Дійсно, святий будиночок в Лорето не має фундаменту і спирається на давню бруківку. Структура будови відповідає назаретській частині житла. Первісні мури були заввишки лише 3 метри, а потім, уже в Лорето, їх надбудували, щоб місце було придатнішим для культу. Тепер назаретський будиночок, площею коло сорока квадратних метрів, встановлений в центрі храму під куполом.

Статую Пресвятої Богородиці, яку почитають в санктуарії в Лорето, називають також Чорною Мадонною, адже фігура потемніла від диму і кіптяви свічок. Під час пожежі 1921 року первісна статуя згоріла, а вже наступного, 1922 року, з ліванського кедра, що ріс у садах Ватикану, вирізьблено копію, яка тепер там почитається.

Лорето лежить в гірській околиці на побережжі Адріатичного моря, на південь від портового міста Анкони. Почитання Святого будиночка дуже швидко поширилось не тільки в Італії, але й в усій Європі. Будиночок Пречистої Діви Марії в Лорето дуже швидко став метою численних паломництв і у ХV сторіччі навколо нього споруджено величний храм. Прощі зростали мірою того, як збільшувалась кількість чудесних одужань. Згодом мури будиночка Пречистої Діви Марії вкрили дорогоцінними мармурами, вирізьбленими славними скульпторами епохи Відродження. У ХІХ сторіччі бічні каплиці базиліки в Лорето присвятили різним народам – Іспанії, Франції, Швейцарії, Німеччині, Польщі та слов’янським народам.

Вже від своїх початків Лорето стало справжнім центром живої віри та щирої молитви до Пресвятої Богородиці. Вистачить згадати, що туди щороку прибуває кілька мільйонів прочан.

З нагоди 700-річчя Святого дому в Лорето, що відзначалось 1994-1995 року, блаженний Папа Іван Павло ІІ написав до Преосвященного Паскуале Маккі, тодішнього місцевого архиєпископа: «Святий будиночок в Лорето – це не тільки реліквія, це також і цінна, конкретна ікона».

Подорож до Лорето Папи Івана ХХІІІ

Протягом семи сторіч Вселенські Архиєреї безпосередньо й особисто займались Святим будиночком, підтверджуючи його автентичність, а принаймні 12 відбули прощу до Лорето.

Святіший Отець Бенедикт ХVІ відбув теперішнє паломництво до Лорето, йдучи слідами Папи Івана ХХІІІ, який здійснив туди паломництво 50 років тому, за тиждень до початку ІІ Ватиканського Собору.

Паломництво блаженного Івана ХХІІІ включало тоді також і Асиж, щоб віддати перебіг Собору під покров Пресвятої Богородиці та святого Францішка.

Вранці 4 жовтня 1962 року Папа вирушив поїздом з ватиканської залізничної станції, а вагони були позичені урядом Італії, як також Івана ХХІІІ супроводжували представники італійського уряду.

Дорога не була близькою, але, не зважаючи на вік і на погане самопочуття, Іван ХХІІІ стояв біля вікна, щоб благословити і вітати тисячі людей, які збирались вздовж усього маршруту, а особливо на залізничних станціях.

У Лорето Папа Іван ХХІІІ помолився біля стіп Пресвятої Богородиці, проказав з вірними молитву «Ангел Господній», звернувшись до вірних з незабутнім словом.

Папа Іван Павло ІІ в Лорето

Протягом свого понтифікату Блаженний Папа Іван Павло ІІ 5 разів відвідав Лорето.

У 1979 році, рік після вибору Вселенським Архиєреєм, у празник Різдва Пресвятої Богородиці, що є храмовим у Лорето, Іван Павло ІІ відбув туди своє перше паломництво.

У квітні 1985 року, з нагоди симпозіуму італійської Церкви, на який зібрались усі кардинали та єпископи країни, а також 2500 делегатів, Іван Павло ІІ вдруге відвідав це Марійське місто.

10 грудня 1994 року з нагоди відкриття святкувань 700-річчя перенесення Святого дому та закінчення «Великої молитви за Італію», Іван Павло ІІ відбув ще одне паломництво до Марійського санктуарію.

У 1995 році він провів у Лорето два дні – 9 і 10 вересня. Там відбувалась європейська зустріч молоді, яка зібрала коло 400 тисяч молодих людей з усього континенту. Під час цієї історичної зустрічі з молоддю Іван Павло ІІ закликав їх увійти в лоретанський будиночок, щоб спільно будувати новий світ, в якому буде панувати цивілізація любові.

А остання подорож блаженного Івана Павла ІІ до Лорето відбулась 5 вересня 2004 року, щоб завершити паломництво 300 тисяч юнаків і дівчат – членів Італійської Католицької Акції. Це були останні Апостольські відвідини Папи Івана Павла ІІ, який відійшов по вічну нагороду 2 квітня 2005 року.

А 2007 року з нагоди Форуму італійської молоді, на яких зібралось коло 300 тисяч молодих людей, до Лорето здійснив душпастирський візит Папа Бенедикт ХVІ. Слід згадати, що попередньо, як кардинал, він побував там 7 разів.
 

Джерело: Радіо Ватикан