"Католицька традиція з самого свого початку заперечувала фідеїзм - бажання вірити всупереч розуму. Credo quia absurdum (вірю, бо це абсурдно) - це формула, не властива католицькій вірі ", - про це нагадав Папа учасникам загальної аудієнції 21 листопада в Ватикані.

Свою катехизу Бенедикт XVI присвятив раціональності християнської віри. "Бог - це не абсурд, хоча і є таємницею, яка, в свою чергу, не є ірраціональною, але повна сенсу, значення, істини. Якщо дивлячись на таємницю, розум бачить темряву, це відбувається не тому, що таємниця не є світлом, але тому що є незвично велика. Так, якщо очі людини дивляться прямо на сонце, бачать тільки темряву, але хто скаже, що сонце не ясне? ", - Запитав Святіший Отець.

Бенедикт XVI зазначив, що думка деяких сучасних мислителів про те, що розум людини блокується догмами віри - це фальшивий стереотип. За словами Святішого Отця, правдою є якраз протилежне, про що свідчать великі вчителі католицької традиції. Він нагадав про приклад св. Августина, який перед наверненням шукав правди через різні доступні філософські системи, поки не прийшов до висновку, що треба "розуміти, щоб вірити і вірити, щоб розуміти". "Інтелект і віра, перед обличчям Божественного Одкровення не є чужими і суперечними поняттями, але двома умовами, необхідними для розуміння змісту, для прийняття цього послання, наближення до порога таємниці", - сказав Папа.

Бенедикт XVI зазначив, що таке навчання підтверджується всім Новим Завітом. Він нагадав слова св. Павла: "юдеї жадають знаків, а греки шукають мудрости. Ми ж проголошуємо Христа розп'ятого, який для юдеїв - згіршення, для язичників - дурість". Понтифік підкреслив, що Хрест Христа має свою раціональність - це рятівний факт, який стає зрозумілим у світлі віри.

Папа звернув увагу, що на такому зв'язку базуються також відносини між наукою і вірою. Наукові дослідження ведуть до завжди нового пізнання правди про людину і космос, але істинне благо людства стає видимим завдяки вірі.

"Так, віра не входить у конфлікт з наукою, але навпаки - співпрацює з нею, даючи базові критерії для сприяння благу всіх, закликаючи відмовитися тільки від тих спроб, які, всупереч початковому плану Бога, можуть привести до ефектів, які вибухнуть проти самої людини . Також і з цієї причини потрібна розумна віра: якщо наука, це цінний союзник віри в розумінні задуму Бога про світ, віра дозволить науковому прогресу реалізовуватися завжди для добра і правди людини, залишаючись вірною самому цьому задуму ", - сказав Папа.

На думку Святішого Отця потрібно, щоб людина відкрилася на віру, пізнання Бога та Його рятівний план в Ісусі Христі. "В Євангелії почалося нове людство, справжня "граматика" людини і всієї реальності", - закінчив Бенедикт XVI.

За матеріалами http://be.radiovaticana.va