П В С Ч П С Н
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
10
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
 
 
 

Бенедикт XVI: Молитва – це зустріч з завжди вірним Богом, Який терпеливо чекає на нашу відповідь

Молитва, як справжня особиста зустріч з Богом Отцем в Христі через Святого Духа. Так її представляв святий апостол Павло, і саме цій темі Папа Бенедикт XVI присвятив свою чергову катехизу з циклу повчань про молитву, виголошену під час загальної аудієнції у середу, 30 травня 2012 р.

 

Друге послання Апостола Народів до вірних у Коринті починається словами: «Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи, що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог самих нас утішає» (2 Кор 1,3-4). Святіший Отець зазначив, що святий Павло пережив багато труднощів, але ніколи не піддавався знеохоченню, бо його підтримувала благодать та близькість Господа Ісуса. Тому він починає свого листа словами молитви та благословення, називаючи Небесного Отця «Богом усякої втіхи».

 

«В молитві благословення, якою починається Друге Послання до Коринтян, – зазначив Папа, – поряд з темою скорботи домінує тема утішення, яку слід розуміти не як просто розраду, але, передовсім, як заохочення та заклик не дозволити, щоб нас перемогли труднощі та випробування». Це означає постійно єднатися з Христом на молитві, довіряти Його присутності.

 

Наше життя, вів далі Святіший Отець, часто позначене труднощами, нерозумінням, стражданнями. Але в щоденній витривалій молитві ми також можемо конкретно досвідчити утішення, яке приходить від Бога. Це зміцнює нашу віру, адже дозволяє відчути Боже «так» щодо людини, відчути вірність Його любові, яка доходить аж до жертви Його Сина на хресті. «Віра не є першочергово людською дію, але – безкорисливим Божим даром, закоріненим в Його вірності, Його “так”, що допомагає нам зрозуміти, як жити, люблячи Його та ближніх», – сказав Бенедикт XVI, додаючи, що Божий спосіб діяти відрізняється від нашого. Він дає нам утішення, сили та надію, оскільки не забирає назад свого «так». Перед обличчям непорозумінь в людських стосунках, в тому числі і сімейних, ми часто невитривалі у безкорисливій любові, яка вимагає посвяти та старання. Але не так, за словами Папи, чинить Бог, «Він не втомлюється бути терпеливим до нас і Своїм безмежним милосердям завжди нас випереджує, перший виходить нам назустріч, Його “так” є абсолютно надійним».

 

Запорукою того, що між нами завжди присутнє та живе Боже «так» в Христі Ісусі, є Святий Дух, Який пробуджує в наших серцях прагнення іти за Ним, щоб «одного дня увійти в Його любов, коли отримаємо нерукотворну домівку у небі». «Не існує людини, до якої б не досягнула, до якої б не звернулася ця вірна любов, здатна чекати навіть тоді, коли отримує у відповідь “ні” через відкинення чи заскорузлість серця», – наголосив Святіший Отець, додаючи: «Бог чекає на нас, завжди шукає нас та хоче прийняти нас до сопричастя зі Собою, щоб дарувати кожному з нас повноту життя, надії та миру».

 

«Амінь! – Нехай так буде!», яке звучить під час кожної літургійної чинності, за словами Папи, повинно бути відповіддю віри, яка завершує нашу особисту та спільнотну молитву, висловлюючи наше «так» на Боже починання. Ми ж часто вимовляємо це слово автоматично, не задумуючись над його глибоким значенням.

 

«Дорогі друзі, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – молитва – це зустріч з живою Особою, Яку слід слухати та діалогувати з Нею; вона є зустріччю з Богом, Який відновлює Свою непохитну вірність, Своє “так” людині, кожному з нас, щоб дарувати нам своє утішення посеред життєвих буревіїв, щоб ми, в єднанні з Ним, жили повним радості і добра життям, яке знайде своє остаточне сповнення у вічному житті».

 

Джерело: Радіо Ватикан