"До недавнього часу здавалося, що світськість в американському стилі є винятком із нормальності, яку представила Європа, а особливо Франція. Сьогодні ми бачимо, що все навпаки", – говорить Архиєпископ Жан-Луї Брюге у статті про потребу нової моделі світської держави, повідомляє radiovaticana.org. Секретар Конгрегації католицької освіти, що родом із Франції, посилається на найновіший аналіз проблеми, який розробив Юрген Хабермас, німецький соціолог, засновник так званої Франкфуртської школи. Він опирається на досвід своєї батьківщини, а також успіх візиту Папи Бенедикта XVI до Великобританії, особливо його промову про роль релігії в суспільстві, яку виголосив у Вестмінстерському залі в Лондоні.

Архиєпископ Брюге зазначає, що стан світськості змінюється в світі дуже швидко. Ще двадцять років тому ніхто не міг очікувати такого повороту подій. До того ж поруч з секуляризацією з'явилася в світі друга цілком протилежна тенденція, що полягає в переоцінці ролі релігії. На це вливають три явища. По-перше, місійне розширення великих релігій в їхніх найбільш ортодоксальних і консервативних формах. Тут йдеться як про іслам, так і про християнство, прикладом чого є спільноти п'ятидесятників. Другим явищем є еволюція релігій, що відстоюють фундаменталістські варіанти. Третьою тенденцією є проникнення релігії і посилання на релігійні традиції до політичного дискурсу. Це явище не оминуло навіть Францію, де найбільш яскравим прикладом є промова президента Франції Ніколя Саркозі в латеранській базиліці 2007 році. Вона була, як наголошує Архиєпископ Брюге, чітким розривом з минулою формою французького секуляризму.

За словами секретаря дикастерії Ватикану, світські державні освітні концепції будуть розвиватися в напрямку американської моделі, де справді існує чіткий поділ держави і релігії на рівні закону, але політичні лідери вільно посилаються до релігійної сфери. Як передбачає Архиєпископ Брюге, у Франції ця тенденція зіткнеться з сильним опором з боку просвітницьких фундаменталістів. Однак подолати його допоможе щораз сильніша присутність там мусульманської громади.

Французький прелат зазначає, що ознаки релігійного відродження в світі очевидні. Прикладом може бути Латинська Америка, де євангельські громади мають все більший вплив на законодавців, щоб вони враховували християнське бачення світу. У Туреччині править партія, яка виступила проти поточного бачення світськості, при цьому перетворивши країну в регіональну державу. Зростає також роль Православної Церкви в Росії. У Японії збільшується кількість сект. В Індії відродили індуїзм, негативним проявом якого є антихристиянські виступи.

Архиєпископ Брюге зазначає, що в новій ситуації також треба оцінити толерантність, яка сприяє злагодженому співіснуванню за умов фактичного плюралізму. Секретар Конгрегації католицької освіти визнає, що християни не люблять цього поняття, тому що воно не  належить до Євангелія. Генезис толерантності є негативним. Не є результатом поваги до інших, але результатом релігійних воєн в Європі, шляхом їхнього подолання. Хоча толерантність ніколи не буде чеснотою, однак, є основною вимогою співіснування в нашому суспільстві, – визнає Архиєпископ Жан-Луї Брюге на сторінках L'Osservatore Romano.