//

Апостол Андрiй Первозванний

Апостол Андрій був братом первоверховного апостола Петра і походив з міста Витсаїди, що в Палестині. З юних років він надавав перевагу духовним, вічним цінностям і тому, коли почув проповідь Івана Хрестителя про покаяння, став його учнем. Іван смиренно називав своє служіння лиш звісткою про прихід Того, хто стане втіленням усіх старозавітних пророцтв, усіх очікувань людства. Тому коли він, вказуючи на Ісуса, мовив: “Ось Агнець Божий, що бере на Себе гріх світу!”, Андрій відразу пішов за Христом. Потім Андрій покликав свого брата Симона, якого пізніше Господь назвав Петром. Андрій став першим послідовником Ісуса Христа, тому й одержав найменування Первозванний.

 

Апостол Андрій, як і інші апостоли, був свідком проповіді Ісуса Христа, Його чудес, що підтверджували Його божество. Андрій бачив страждання Спасителя, Його смерть і Воскресіння. Після Воскресіння Спасителя разом з іншими учнями удостоювався зустрічей з Ним і був присутній на горі, коли Господь, благословивши їх, вознісся на Небо.

 

Після зішестя Святого Духа апостоли кинули жереб, кому в яку країну йти для проповіді Євангелія. Святому Андрію дісталися країни вздовж узбережжя Чорного моря, північна частина Балканського півострова і Скіфія.

 

За переказами, апостол Андрій проповідував у Криму, потім по Дніпру дійшов до місця, де згодом виник Київ. «На горах цих возсіяє благодать Божа: велике місто буде тут, Господь освятить цю землю святим водохрещенням і спорудить тут багато церков», — сказав апостол учням. Потім він благословив київські гори і поставив хрест.

 

Після повернення у Грецію, апостол проповідував у місті Патрос. Тут через покладання рук він багатьох зцілив від недуг. Багато людей увірували в Христа, але місцевий правитель Егеат зненавидів апостола, назвавши його вчення божевіллям, і засудив Андрія на розп’яття. Щоб святий Андрій довше страждав і не викликати швидкої смерті, його прив’язали до хреста на зразок букви X, не вбиваючи цвяхів у руки і ноги, після тяжких мук, апостол відійшов до Всевишнього Творця. Це сталося близько 62 року після Різдва Христового.

 

Написав Бр. Григорій Яремчук ЧСВВ
Джерело: diocese.ko.if.ua