//

21 січня 2011 року Святішому Отцеві Бенедиктові ХVІ представили два ягнятка, з вовни яких виготовляють паллії для нових архиєпископів-митрополитів

21 січня римо-католицька Церква літургічно згадує святу мученицю Агнесу, юну римлянку, яка віддала життя за Христа на переломі ІІІ та ІУ сторіч. Під час переслідувань імператора Діоклеціана чимало вірних зрікались своєї віри, щоб врятувати своє життя. 12-річна Агнеса не відреклась Ісуса і прийняла мученицьку смерть. Над її гробом уже в ІУ сторіччі споруджено базиліку, яка у УІІ сторіччі була перебудована і в такому вигляді збереглась до наших днів.

 

Щороку в день празника святої Агнеси, яка, як наречена Ісуса Христа, завжди зображена з агнцем на руках, Святішому Отцеві представляють два білосніжні ягнятка, посвячені саме в базиліці святої Агнеси. Ягняток вирощують монахині римського монастиря Згромадження Пресвятої Родини з Назарету, які майже 130 років виконують це завдання. Ці Сестри, яких називають також Назаретанками, трудяться в багатьох країнах світу, серед яких і в Україні.

Коротка церемонія представлення ягнят, за традицією, була проведена сьогодні в каплиці Папи Урбана VІІІ в Апостольському палаці у Ватикані.

 

З вовни цих ягняток потім виготовляють так званий "паллій" – невеликий, вузький омофор з білої вовни, на якому виткано 6 чорних шовкових хрестів. Під час урочистих богослужень паллій, насамперед, вживає сам Папа, а митрополити у своїх дієцезіях і єпархіях – при особливих, урочистих нагодах. Щороку виготовляється стільки палліїв, скільки призначено нових митрополитів і вони зберігаються в особливій срібній скрині над гробом Святого Петра. Папа благословить їх під час вечірні в навечір'я празника Святих Петра і Павла, і наступного дня, у саме свято, накладає їх на нових архиєпископів-митрополитів. як знак їхньої влади та єдності із Святим Престолом.

 

Паллій – це символ митрополичої влади і, одночасно, символ єдності з Апостольським Престолом, єдності з єпископом Риму - наступником Святого Апостола Петра. Він становить знак сопричастя, що є основою всього життя Церкви, пригадує, що ієрархічний характер сопричастя є виявом того, що Церква, щоб бути одною, потребує особливого служіння Церкви Риму та її єпископа, а також особливо висвітлює вселенськість Церкви, яка послана Христом, щоб звіщати Євангеліє всім народам та служити всьому людству.

 

Джерело: Радіо Ватикан