Виступ глави делегації Святого Престолу

Його Високопреосвященства кардинала Оділо Педро Шерера

Спеціального посла Його Святості папи Венедикта XVI на

Конференціі Організації Об'єднаних Націй зі сталого розвитку

Ріо-де-Жанейро, 22 червня 2012

Пані президент,

Ваші Високоповажності,

Пані та панове!

Моя делегація висловлює глибоку вдячність уряду Бразилії за організацію цієї важливої конференції зі сталого розвитку. Висловлюємо подяку народу Бразилії за його теплу гостинність. Ми були раді взяти участь в цьому важливому зібранні представників міжнародного співтовариства, у цій знаменній події в історії людства.

Зараз дуже сприятливий час для вирішення багатьох загроз людської сім'ї і її земного дому, пов'язаних з наявними проявами несправедливості, голоду, злиднів і відсталості, від яких постійно страждають наші суспільства. Святий Престол твердо вірить, що ця можливість може дати привід нарешті відкласти герменевтику підозри, яка лежать в основі людського егоїзму і протекціонізму на користь справжньої солідарності між нами і, особливо стосовно бідних верств населення. Це є час взяти на себе зобов'язання для більш справедливого розподілу щедрих дарів цього світу і прагнення до більш цілісного розвитку, яке відповідає гідності кожної людини.

Для Святого Престолу, це вимагає, перш за все підтримання правильного відношення засобів стосовно мети. Перебуваючи в центрі створеного світу людська особистість, отже, є також у центрі сталого розвитку, як це затверджено в першому принципі Ріо. Кожне окреме людське життя, з моменту зачаття до природної смерті, має рівну цінність і гідність.

Будь-яка нова модель розвитку, така як «зелена економіка», повинна бути закріплена і пронизана тими принципами, які є основою для ефективного просування людської гідності, а саме: відповідальності, навіть якщо зміни повинні бути здійснені у моделі виробництва та споживання; розвитку і розподілу спільного блага; доступу до базових благ, зокрема таких важливих та основних, як харчування, здоров'я, освіта, безпека і мир; солідарності універсального масштабу, здатної усвідомити єдність людської сім'ї; захисту створіння пов'язаного із справедливістю між поколіннями; універсального призначення благ і плодів людського підприємництва; а також принципом субсидіарності, що дозволяє державним органам всіх рівнів ефективно працювати для кожної людини і суспільства. Це є ще більше актуально для галузі міжнародних відносин, де застосування цих принципів між країнами і всередині держав сприяє відповідній передачі технологій, розвитку справедливої глобальної комерційної системи, а також дотриманню зобов'язань для допомоги у осягненні цілей розвитку і визначення нових та інноваційних фінансових інструментів, які ставлять людську гідність, загальне благо, і охорону навколишнього середовища в центр економічної діяльності. Унікальна і фундаментальна роль сім'ї, як основної клітини суспільства – проголошена у  Загальній декларації прав людини – заслуговує тут особливої ​​згадки, тому що виховання і розвиток починається в родині, де всі ці принципи засвоюються і передаються для майбутніх поколінь, таким чином, щоб їх члени могли взяти на себе необхідну відповідальність у суспільстві.

Право на воду, право на харчування, право на охорону здоров'я і право на освіту нерозривно пов'язані з правом на життя і правом на розвиток. Тому ми повинні бути мужніми, стверджуючи їх і стаючи на захист очевидної реальності, що ці права знаходяться на службі людини. Ризик неправильного розуміння має місце особливо у випадку з правом на здоров'я, коли просувається концепція здоров'я, яка глибоко загрожує гідності людської особи. Прирікання на смерть найбільш вразливих людських життів, а саме тих, які знайшли безпечний притулок в утробах своїх матерів – неможливо підвести під номенклатуру піклування про здоров'я чи просто здоров'я. Це не є правдивим служінням для справжнього людського розвитку, якщо належно його оцінимо, але, натомість, є найбільшим порушенням людської гідності, яке не можна оправдати, бо розвиток, на всіх етапах життя має стояти на службі людського життя.

Пані президент,

Триваюча економічна і фінансова криза може підірвати значний прогрес, досягнутий в останні десятиліття в області технологічного і наукового розвитку. Чесне і мужнє залучення згаданих питань є завданням для міжнародного співтовариства, щоб відновити і розширити роздуми про значення економіки і її цілей, а також оновлення моделі розвитку, що не дозволить, під тиском необхідності прийняття термінових технологічних рішень пожертвувати ключове питання розвитку «для чого?» питанню «як?». Ця перевірка має стосуватися не тільки економічного чи екологічного стану здоров'я планети, але також мусить взяти до уваги моральну і культурну кризу, симптоми якої є сьогодні очевидними у всьому світі. Це, безсумнівно, складне завдання, однак, Святий Престол підкреслює важливість переходу від суто технологічної моделі розвитку до моделі інтегрального людського розвитку, що приймає в якості відправної точки гідність і цінність кожної людини. Кожен член суспільства покликаний зайняти фахову позицію, вільно беручи на себе відповідальність, із справжньою солідарністю один стосовно одного і всього створіння.

Пані президент,

На закінчення, пані президент, саме люди є тими кому довірено керівництво над природою. Однак, як і все людське, це управління обов'язково має етичний вимір. Виконання цього права і обов'язку вимагає правдивої солідарності стосовно людських істот, в тому числі ще не народжених. Цього вимагає від нас обов’язок стосовно майбутніх поколінь, які успадкують наслідки наших рішень. У зв'язку з цим, ця Конференція дає можливість урядам, які зібралися разом, щоб допомогти намітити курс для просування розвитку в інтересах всіх людей, а особливо, найбільш потребуючих.

Пані президент, ми ще раз висловлюємо нашу подяку керівництву Бразилії за проведення цієї конференції і щиро сподіваємося, що це буде сприяти майбутньому, якого ми всі потребуємо.

Спасибі.

Переклад з англійської мови здійснено Бюро УГКЦ з питань екології