//

«Why poverty?» Як подолати бідність: рецепт від Святішого Отця

«Сміливість братства», зміна способу життя і моделей розвитку: такий «рецепт» Папи Бенедикта XVI для того, щоб перемогти злидні, від яких страждає значна частина населення нашої планети. 29 листопада Європейський мовний союз пропонує провести під девізом «Why poverty?». Цей день буде присвячений передачам Євробачення на тему бідності.


Мирна революція – не ідеологічна, а духовна: тільки вона може змінити світ і подолати бідність «в епоху, коли ворожість і жадібність перетворилися в наддержави», – стверджує Папа Бенедикт XVI, закликаючи християн не залишатися на задвірках боротьби за справедливість:
«Християни, – нагадує Папа, – зобов'язані викривати зло, показувати і берегти цінності, на яких ґрунтується гідність особи, і просувати форми солідарності, що сприяють загальному благу, щоб людство все більше ставало родиною Бога».


Основним винуватцем бідності Бенедикт XVI вважає глобалізований егоїзм, який прагне тільки до вигоди: фінансову систему, що руйнує реальну економіку за допомогою спекуляцій, штучно завищує ціни на продукти харчування. Часто підприємства очолюють менеджери, що діють тільки за вказівкою акціонерів і абсолютно не цікавляться працівниками. Ресурси бідних країн стають заручниками «права на надмірності» заможних націй. Але тепер «іграшка» зламалася і на Заході, і перед економічною кризою Папа пропонує переглянути спосіб життя:
«Чи готові ми, – запитує Святіший Отець, – разом глибоко переглянути пануючу модель розвитку, щоб виправити її – узгоджено і далекоглядно? Насправді ще більше, ніж безпосередні фінансові труднощі, цього вимагає стан екологічного здоров'я планети і перш за все – культурна і етична криза, симптоми якої вже давно очевидні у всіх частинах світу».


На конкретних прикладах Папа показує, що у світі є їжа для всіх, але люди продовжують гинути від голоду. Папа пропонує вихід: розвиток сільського господарства – не в «ностальгійному сенсі, а як незамінний ресурс для майбутнього»:
«Треба злагоджено знайти нову рівновагу між сільським господарством, промисловістю і сферою послуг для того, щоб розвиток був стійким, щоб ні в кого не було нестачі хліба і роботи, а повітря, вода та інші первинні ресурси охороняли як універсальні блага».


Сільськогосподарська праця, – стверджує Бенедикт XVI, – виховує помірність і простоту, «більш мудре і відповідальне споживання», а також просуває такі цінності, як «гостинність, солідарність, взаємодопомога у праці». І чимало молодих людей вибрали саме цей шлях. Папа зауважує, що і «багато людей з вищою освітою повертаються на сільські підприємства, відчуваючи, що цим вони зможуть відповісти не тільки на особисті та сімейні потреби, але і на знамення часу».


Глобалізація «зближує, але не робить нас братами», переконаний Папа. Егоїзм набув міжнародних масштабів через заборгованість бідних країн. Папа просить анулювати її або скоротити, «щоб це не було обумовлено зміною структур, згубною для найбільш вразливих народів». Бенедикт XVI виступає із закликом на користь Півдня планети: щоб він «мав широкий і необмежений доступ до ринків»; щоб міг користуватися досягненнями технології і науки, що приналежні заможним країнам, які захищають їх «за допомогою дуже жорстких норм інтелектуального права, особливо у сфері охорони здоров'я» . Бенедикт XVI звертається із закликом до промислових держав: скоротити торгівлю зброєю, дорогоцінною сировиною, перешкодити витоку капіталів з Півдня; вкласти кошти в пошук вакцин проти хвороб, що вражають бідні країни. Найбільше Папа турбується про Африку.


Попри завдань різних структур, кожна людина, кожна сім'я може зробити щось для нужденних:
«Людство потребує не тільки благодійників, але і смиренних, діяльних людей, які, як Ісус, вміють бути поряд з братами, розділяючи з ними працю. Одним словом, людство шукає знаків надії. Джерело нашої надії – в Господі».


Саме любов Бога може змінити світ і розбудити надію, говорить Папа Бенедикт XVI:
«Сам Бог в глибині серця спонукає нас полегшувати злидні. У кінцевому рахунку, це Його ми несемо стражденному світові. І що більше усвідомлено і явно ми приносимо Його в дар, то більше наша любов змінює світ і пробуджує надію: надію в цьому світі та надію, що виходить за межі смерті, – тільки в цьому випадку вона стає істинною надією для людини».


За матеріалами: Радио Ватикана