«З року в рік, ось уже десятиліття, ми збираємося тут, як діти Божі, щоб відсвяткувати одне з найбільших свят Пресвятої Богородиці – її Успіння», – сказав владика Венедикт (Алексійчук), єпископ-помічник Львівський, під час Архиєрейської Літургії в Уневі. Він очолив урочисте Богослужіння у співслужінні гостей з Австралії – о. Зенон Хоркавий, з Австрії – о. Юрій Коласа, генеральний вікарій для вірних східного обряду у Відні, з Одеси – о. Олександр Чумаков. У спільній молитві взяв участь о. Юрій, РКЦ,  та  численне духовенство.

Як зазначає настоятель Святоуспенської Унівської лаври, єрм. Теодор, цьогорічне ювілейне святкування зібрало близько тридцяти тисяч паломників та гостей з усієї України – «від Півдня – до Півночі». Окрім присутніх із західних теренів України, були паломники із  Дніпродзержинська, Кіровограда, Києва, а також з-за кордону: Швейцарії, Словаччини, Польщі.

У контексті проповіді владика Венедикт вияснив походження свята Успіння і  зауважив, що згадка про нього міститься в Апокрифах. Рівно ж наголосив, що «подія відходу Богородиці у вічність є дещо далекою з нашим уявленням про смерть». Як зауважив єпископ, «відхід у вічність – це зустріч з Богом, до Котрого ми молилися усе наше життя».

Крім того, заохотив дивитись на труднощі та проблеми життя в контексті смерті, де багато непорозумінь втрачають свій сенс. «Що з того, що хтось повівся зі мною несправедливо і нечесно, – у контексті смерті – це несуттєво», – наголосив владика Венедикт і закликав  побачити своє життя і наші проблеми у світлі нашого успіння, «тоді наше життя набере зовсім іншого підходу, буде сповнене не смутку, а радості», – зауважив єпископ.

Рівно ж звернув увагу на безцінному дарі, яким є життя, як час приготування до вічності. Зауважив, що наш рай і наше пекло починаються вже тут, на землі, «і якщо Бог був найбільшою цінністю, задля якого я укладав це життя і здобував цей скарб на небі, то смерть – це печатка, що так буде вічно», – сказав єпископ. Рівно ж зауважив, що для людини, котра живе без Бога тут, на землі, смерть – стане «печаткою», що її вічність також буде без Бога.

Закликав починати жити свідомістю радості життя, «радості, що, незважаючи на наші падіння, помилки, дурниці, ми знову і знову через покаяння можемо повертатися до радості перебування з Ним», – наголосив єпископ і додав, що «коли ми так будемо опановані цією радістю, щастям – то знайдемо найбільший скарб на землі,  і не страшною буде нам ця «печатка» смерті».

Закликав цією радістю життя заполонити не тільки Лавру, але свою парохію, нашу Греко-Католицьку Церкву та цілу Богом улюблену Україну, «щоб ми вказали іншим, яким є наш Господь, якою є цінність нашого життя, вказали тим, котрі прагнуть і шукають Бога, на радість успіння кожного  з нас», – резюмував єпископ.

У своєму слові до вірних згадав про Собор монашества, який відбудеться у Бразилії, де «УГКЦ буде представлена усіма континентами і вестиме мову про роль та завдання осіб богопосвяченого життя у Церкві». Відтак передав вітання та благословення від Блаженнішого Святослава, котрий в даний час перебуває в Аргентині, духовенству та усім паломникам.

Рівно ж привітав настоятеля Лаври, єрм. Теодора, і подарував ікону Різдва Пресвятої Богородиці. «Богопосвячені особи – це ікони, які вказують на Бога», – звернувся владика.

Подякував Богові за те, що «сьогодні, на цій Літургії, сталось чудо – людина дала Богові ствердну відповідь», – зауважив єпископ. З рук владики Венедикта диякон Руслан отримав єрейські свячення.

Відтак настоятель монастиря  подякував владиці Венедиктові за служіння і велику працю, яку він вклав у розбудову обителі, «приміщення якої з 1991р. використовували як психоневрологічний інтернат», – згадує єрм. Теодор. У дар підніс копію ікони Унівської Богородиці та вервицю, привезену  з гори Афон.

Настоятель монастиря подякував оо. ректорам Дрогобицької та Львівської семінарій за допомогу в організації, представникам районної влади, ДАІ, Львівській облдержадміністрації, Львівській міській раді та усім жертводавцям і людям доброї волі, які доклались до проведення цьогорічного свята.

Опісля склав особливу подяку єрм. Юстинові (Бойко), організаторові трьохдневної пішої прощі Львів-Унів.  Учора, 27 серпня, за його словами, владика Венедикт вручив о. Юстину відзнаку за це двадцятилітнє служіння людям і Церкві «пішою проповіддю віри» і побажав не зупинятись на півтори тисячах прочанах, які цьогоріч взяли участь у паломництві, а розвивати якісно-духовно значно більше.

Іванна Рижан