//

«Дзвони Європи». Папа Бенедикт XVI про християнство та Європу

У понеділок, 15 жовтня 2012 р., ввечері, після закінчення чергового засідання ХІІІ Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, у залі Синоду відбувся показ фільму «Дзвони Європи», приготованого Ватиканським Телецентром. Темою стрічки є стосунки між християнством, європейською культурою та майбутнім Старого Континенту.

 

Фільм складається із серії ексклюзивних інтерв’ю з видатними постатями християнства, між якими Папа Бенедикт XVI, Вселенський Патріарх Вартоломей І, Московський Патріарх Кіріл, Голова Англіканської Співдружності архиєпископ Роуен Вільямс, та з представниками світу політики і культури. Стрічка закінчується звучанням дзвонів з різних куточків континенту.

 

З нагоди показу телефільму Отці Синоду отримали буклети з текстами інтерв’ю, що звучали у фільмі. Між ними є також слова Папи Бенедикта XVI. Запитання ведучого стосувалося того, що Папа неодноразово наголошує на тому, що відкриття євангельських цінностей та християнського коріння Європи є причиною великої надії для континенту і не тільки. В чому рація цієї надії?

 

«Перший мотив моєї надії полягає в тому, що прагнення Бога, пошук Бога є глибоко вписаними в кожній людській душі та не можуть зникнути», – відповів Святіший Отець, додаючи, що, очевидно, можна на певний час забути про Бога, але Бог ніколи не зникає. І, як казав святий Августин, людина відчуває глибокий неспокій, поки не знайде Бога. «Друга причина моєї надії полягає у тому, – веде далі Бенедикт XVI, – що Євангеліє Ісуса Христа, віра в Христа, є, всього-на-всього, істинною. А істина не старіється». І її можна забути, спотворити, але як така, правда ніколи не зникає. «Євангеліє є істинним, а тому ніколи не вичерпується. В усіх періодах історії з’являються його нові виміри, з’являється уся його новизна, відповідаючи на потреби людського серця та розуму». А третьою причиною своєї надії Папа назвав те, що вищезгаданий неспокій сьогодні проявляється у молоді. «Молодь бачила різні речі, пропозиції ідеологій та споживацтва, але розуміє порожнечу того всього, його недостатність», – сказав Бенедикт XVI, пояснюючи, що людина сотворена для нескінченного, а тому будь-якої скінченної речі для неї замало. Ось чому нові покоління стають на шлях пошуку і часто відкривають красу християнства, «не того спрощеного, але в усій його радикальності та глибині».

 

Друге запитання стосувалося того, що Європа, за словами Папи, мала і має великий культурний вплив на увесь людський рід, а з цього випливає також велика відповідальність. Тож чи можливо окреслити контури видимого свідчення християн, які, живучи євангельськими цінностями, в які вірують, роблять свій вклад у будування гостинної та солідарної Європи, вірної Христові?

 

«Очевидно, – відповів Бенедикт XVI, – що також і сьогодні Європа має велику економічну, культурну та інтелектуальну вагу в світі», але вона теж повинна віднайти свою повну самобутність, щоб могти діяти згідно зі своєю відповідальністю. І проблема не полягає в національних відмінностях, які «дякувати Богові, перестали бути поділами». Перешкодою в шуканні тієї самобутності, на думку Святішого Отця, є те, що «у сьогоднішньої Європи бачимо дві душі». Першою є «абстрактний розум», який претендує на те, щоб домінувати над усім, вважаючи себе понад культуру, прагне позбуватися традицій і цінностей. «Але так неможливо жити», – зазначає Бенедикт XVI, додаючи, що й сам по собі «чистий розум» завжди обумовлений історичним контекстом. Другою душею, за словами Папи, є та, яку можемо назвати «християнською, яка відкрита на все, що є раціональним», однак «залишається стійкою в коріннях, що дали початок цій Європі». «Лише той розум, який має історичну та моральну самобутність, може говорити з іншими, шукати міжкультурний простір, у який всі можуть увійти та знайти фундаментальну єдність цінностей, що можуть відкрити шлях до майбутнього, до нового гуманізму, що й повинно бути нашим завданням», – наголосив Бенедикт XVI.

 

Джерело: Радіо Ватикан