//

«Блаженні миротворці». Послання Папи Бенедикта XVI з нагоди 46-го Всесвітнього Дня миру (підсумок)

Євангельські блаженства, як засіб подолання зла, що поширюється світом. Таку програму пропонує Папа Бенедикт XVI у своєму посланні з нагоди чергового Всесвітнього Дня миру, що відзначатиметься 1 січня 2013 року. Відповідне послання, тема якого «Блаженні миротворці», оприлюднене у п’ятницю, 14 січня 2012 р., у Ватикані.

 

Конфлікти та кровопролиття, нові загрози війни, вогнища напруги й протистоянь, спричинені зростанням нерівності та переважанням егоїстичної ментальності, тероризм і міжнародна злочинність, фанатизм та фундаменталізм, що спотворюють справжню природу релігії, трагедія голоду та продовольча криза, порушення релігійної свободи, також і у країнах давньої християнської традиції, порушення права на життя та на сім’ю, соціальних прав – усі ці явища несуть загрозу мирові.

 

Перед обличчям цих явищ Папа заохочує жити Євангельськими блаженствами, щоб будувати суспільство, «що ґрунтуватиметься на істині, свободі та справедливості». «Ті, хто ввіряється Богові та Його обітницям, – зауважує він, –часто в очах світу виглядають наївними чи далекими від дійсності». Але, так є насправді, такими є ті, хто не зважає на Бога та піддається ілюзії, що можна побудувати мир виключно з допомогою людських стратегій. Однак, без Бога завжди переважатимуть «критерії влади та користі», тобто «гріх в усій своїх проявах: егоїзмі, насильстві, жадібності, бажанні влади й панування, нетолерантності, ненависті, несправедливих структурах».

 

Тому, за словами Святішого Отця, «передумовою миру є подолання диктатури релятивізму та відкинення абсолютно автономної етики, що стоїть на перешкоді визнанню невід’ємного природного морального права, вписаного Богом у сумління кожної людини». Лише так можна будувати справжній мир, який є «Божим даром та людським діянням», що означає мир з Богом, з самим собою, з ближнім та з усім сотвореним світом.

 

Якими ж є кроки людини у цій співпраці з Богом у будуванні миру? Насамперед, Бенедикт XVI зазначає, що «миротворцями є ті, хто любить, захищає та підтримує життя в його цілісності». «Той, хто бажає миру, – наголошує він, – не може толерувати замахів та злочинів проти життя». Бо ж як можна думати про будування миру, розвиток народів чи охорону навколишнього середовища, не захищаючи «права на життя найслабших, починаючи від ненароджених дітей»? Узаконення фальшивих прав, що ґрунтуються на релятивному баченні людської істоти, не є справедливим. Це також стосується визнання та підтримки природної структури подружжя, як «союзу між чоловіком та жінкою».

 

І не йдеться про принципи, що належать до правд віри. Вони походять з права на релігійну свободу та вписані в природу людини й доступні пізнанню розумом. «Отож, діяльність Церкви, спрямована на їх поширення, не має конфесійного характеру, але звернена до всіх людей, не зважаючи на їхню релігійну приналежність», – наголошує Папа, додаючи, що ця діяльність стає дедалі невідкладнішою в контексті заперечення цих принципів, що є замахом проти істини про людину й шкодою для справедливості та миру.

 

Далі Святіший Отець звертає увагу на те, що будування миру відбувається через оновлення економічної моделі та моделі розвитку, про необхідність яких чути з різних сторін. Існує потреба в «правильній шкалі цінностей», бо недостатньо мати багато засобів та можливість вибору. Останніми десятиліттями переважала економічна модель, спрямована на досягнення якнайбільшого прибутку й споживання. Ми стали свідками її слабкості. Потрібно, натомість, шукати нову модель розвитку, що ґрунтуватиметься на братерстві та спільності, на безкорисливості та логіці дару, слід «відчувати своїми потреби інших, чинити інших учасниками своїх благ», виходячи за межі своїх інтересів. А це можливо лише тоді, коли визнати, що в Бозі ми є однією родиною.

 

Ідеології радикального лібералізму намагаються переконати громадську думку в тому, що економічне зростання можна осягнути також ціною руйнування соціальних функцій держави, як також соціальних прав та обов’язків. На що Папа відповідає ствердженням, що ці права та обов’язки є фундаментальними для здійснення інших. Серед соціальних прав, які потребують першочергового захисту, він називає право на працю. Бенедикт XVI також вказує на необхідність «моральної структуризації монетарних, фінансових та комерційних ринків», які потрібно так координувати та контролювати, щоб вони не завдавали шкоди найбіднішим. Загрозливою є також продовольча криза, яка часто спричинена безвідповідальною поведінкою та недостатнім наглядом зі сторони урядів та міжнародної спільноти.

 

Далі Святіший Отець вказує на необхідність виховання до миру, наголошуючи на ролі сім’ї та інших інституцій. «Ніхто, – пише він, – не може ігнорувати чи недооцінювати вирішальної ролі сім’ї, основної клітини суспільства», яка є «одним з необхідних суб’єктів для здійснення культури миру». Тому слід також «захищати право батьків та їхню вирішальну роль у вихованні дітей, в першу чергу – у релігійній та моральній сфері», адже майбутні миротворці народжуються та зростають в сім’ях. Важливе завдання у вихованні миру лежить також на культурних, шкільних та академічних інституціях.

 

Папа закликає розвивати запал до спільного добра родини та соціальної справедливості, як також правильне суспільне виховання. Необхідно поширювати та захищати «думки, слова та жести миру», оскільки вони спричинюються до творення «ментальності та культури миру, атмосфери пошани, чесності та сердечності». Слід вчити людей любити одні одних та жити з прихильністю до інших, а не лише їх толерувати. «Педагогіка прощення» потрібна для того, що припинити помсту та перемагати зло добром. І це все, за словами Святішого Отця, не є утопією, але «тривалою працею, оскільки вимагає духовного поступу, виховання у вищих цінностях, нового бачення людської історії».

 

«Церква переконана, – підсумовує Папа, – що існує також невідкладна потреба нового звіщення Ісуса Христа, першого та основного фактору цілісного розвитку народів та миру», пам’ятаючи про те, що «миротворцем у світлі Ісусових блаженств є той, хто шукає добра ближнього, добра у повноті, тобто, добра душі і тіла, сьогодні й завтра».

 

Джерело: Радіо Ватикан